У такому випадку суд повинен закрити провадження в частині цивільного позову потерпілого, який помер.
Обставини справи: місцевий суд визнав винуватим і засудив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК. Частково задовольнив цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, стягнувши з АТ на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди по 44 676 грн кожному.
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача АТ звертає увагу, серед іншого, що під час перегляду вироку місцевого суду було встановлено факт смерті ОСОБА_9, з огляду на що провадження в частині його цивільного позову
підлягало закриттю.
Позиція ККС: скасовано рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_9, а провадження в цій частині закрито.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС встановила, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки факту смерті позивача ОСОБА_9.
Встановивши, що під час апеляційного розгляду позивач ОСОБА_9 помер, а відповідно до ст. 1230 ЦК право на відшкодування моральної шкоди за правонаступництвом у цьому випадку не допускається, апеляційний суд повинен
був закрити провадження в частині цивільного позову вказаного потерпілого, однак цього не зробив, чим допустив порушення норм процесуального права.
В той же час, у зв’язку зі смертю ОСОБА_9 змінилося коло осіб, яким підлягала страхова виплата, і потерпіла ОСОБА_8 відповідно до ст. 27.3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має право на весь розмір загального страхового відшкодування, тобто на 44 676 грн, які на її користь фактично стягнуто судом першої інстанції.
Детальніше з текстом постанови ВС від 06.12.2022 у справі No 155/98/19 (провадження No 51-572км22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107904807.