Проведення судових засідань у форматі відеоконференцзв’язку вже давно набуло поширення серед учасників судових процесів у судах усіх ланок та юрисдикцій. Утім, не обходиться й без неоднозначної практики, насамперед у ВАКС.
Про це зазначає адвокат Євген Пеліхос, інформує ЗіБ.
Право на справедливий судовий розгляд
Зазвичай засідання у форматі ВКЗ проводяться у випадках, коли учасники процесу не можуть особисто з’явитися до приміщення суду через їх значну віддаленість від місця проведення судового засідання. Пандемія коронавірусу та воєнні дії в Україні змусили законодавця дещо змінити умови та порядок здійснення відеоконференцій у судах задля забезпечення можливості дистанційної участі у судових засіданнях, зокрема з використанням власних технічних засобів.
Адвокатами Адвокатського бюро «Євгена Пеліхоса» доволі часто використовується зазначений механізм дистанційної участі, зокрема у кримінальному процесі для забезпечення клієнтам права на доступ до правосуддя та ефективного захисту в суді.
Відзначимо, що судова практика з цього питання неоднозначна і, наприклад, судді ВАКС та його апеляційної палати інколи використовують власні підходи та своє тлумачення норм закону, що, на нашу думку, не завжди відповідає національному законодавству та позиціям Європейського суду з прав людини.
Так, упитаннях дистанційної участі в судових засіданнях ЄСПЛ приділяє увагу забезпеченню права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ визнає, що використання ВКЗ сумісне з вимогами справедливого судового розгляду за умови дотримання певних гарантій. Дистанційна участь не повинна обмежувати можливості сторін ефективно реалізовувати свої процесуальні права, такі як право на захист, допит свідків та представлення доказів.
На наш погляд, національні суди в Україні також мають перейняти досвід ЄСПЛ та насамперед враховувати можливість ефективної реалізації своїх прав учасниками судового процесу при розгляді питання щодо дистанційної участі в судовому засіданні.
Правове регулювання ВКЗ
Правове регулювання дистанційної участі в судовому засіданні за останні 5 років зазнало чималих змін, що стало відповіддю на зовнішні фактори та випробування, які постали перед країною.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система забезпечує сторонам можливість брати участь у судовому засіданні у режимі ВКЗ. Наразі право на дистанційну участь у судовому засіданні може бути реалізовано різними шляхами:
- 1) поза межами приміщення суду, за допомогою свого електронного кабінету та власних технічних засобів;
- 2) у приміщенні іншого суду — за допомогою технічних засобів такого суду,
- 3) в установі попереднього ув’язнення, установі виконання покарань або медичному закладі — за допомогою технічних засобів, які є у відповідній установі.
У період пандемії коронавірусуCOVID-19 законодавець швидко відповів на суспільний запит, запропонувавши новий підхід до проведення судових засідань у форматі відеоконференцій, який дозволяє учасникам процесу долучатися до засідань безпосередньо з дому або офісу. Процесуальне законодавство зазнало відповідних змін, що регулюють дистанційну участь у судових засіданнях за межами приміщень суду.
Ще більш масово учасники судових проваджень стали використовувати віддалений формат участі в судових засіданнях у зв’язку зі збройною агресією та введенням в Україні воєнного стану. Війна стрімко вплинула на збільшення кількості судових засідань онлайн, що є зрозумілим в контексті ризиків, пов’язаних із військовими діями, особистою безпекою та іншими питаннями, які заважають учасникам процесу безперешкодно взяти участь в судовому засіданні у приміщенні суду.
Серед очевидних переваг насамперед відзначимо підвищення рівня безпеки учасників судового процесу. Віддалена форма проведення засідань допомагає уникнути небезпек, пов’язаних із хворобами та воєнними діями.
Можливість брати участь у судовому засіданні за допомогою власного технічного пристрою, яку передбачив законодавець, дозволила уникнути необхідності вибору між правом на судовий захист і дотриманням безпеки. Це означає, що учасники судового процесу можуть повноцінно реалізовувати свої процесуальні права, водночас не піддаючи небезпеці себе й інших.
Зручні та комфорт умови, економія часу та ресурсів також є беззаперечними перевагами, що спрощують здійснення судового процесу. Не можна заперечувати того факту, що впровадження ВКЗ також сприяло доступності правосуддя для громадян. Також це є зручним інструментом для осіб, які тимчасово перебувають за кордоном або не можуть особисто бути присутніми на засіданні через об’єктивні причини.
Процес організації ВКЗ у судових засіданнях не є складним.
Однією із головних умов є звернення з відповідним клопотанням не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. За результатами розгляду клопотання постановляється відповідна ухвала суду. Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості.
Для участі в судовому засіданні в режимі ВКЗ учасник справи повинен попередньо зареєструватися в електронному кабінеті. Ідентифікація особи та реєстрація в електронному кабінеті здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Особливості ВКЗ у кримінальному процесі
Законодавчо процес дистанційної участі у кримінальному провадженні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів тривалий час врегульовано не було. Так, лише законом від 23.02.2024 № 3604-IX були внесені доповнення до ст.336 КПК, що регламентують порядок дистанційної участі.
Натомість при зверненні до слідчого судді особи, щодо якої складено повідомлення про підозру, з клопотанням про її участь у судових процесах у режимі ВКЗ починають виникати неоднозначні підходи та тлумачення. Аби продемонструвати таку правову невизначеність, наведемо кілька прикладів з власної практики.
Так, 10.07.2024 ухвалою у справі №991/5419/24 слідчим суддею ВАКС було відмовлено нашому підзахисному в дистанційній участі у судовому засіданні поза межами суду за допомогою власних технічних засобів під час розгляду клопотання щодо обрання йому запобіжного заходу.
Надалі, під час розгляду заяви про відвід указаного слідчого судді, іншим суддею ВАКС аналогічне клопотання щодо дистанційної участі було задоволено, і клієнт брав участь у судовому засіданні з розгляду заяви про відвід.
Проте, не зважаючи на той факт, що клієнт уже брав участь у справі за допомогою відеоконференції, після того як справа повернулась до того ж самого слідчого судді ВАКС, у питанні щодо дистанційної участі клієнта було повторно відмовлено.
Звертаємо увагу, що для відмови в задоволенні такого клопотання підозрюваного судді посилаються, наприклад, на ч.6 ст.193 КПК, згідно з якою слідчий суддя може обрати запобіжний захід за відсутності підозрюваного за наявності певних умов. У той же час вказана норма не передбачає, що підозрюваний позбавлений у такому випадку доступу до правосуддя в цілому, а наявність у слідчого суддя повноваження обрати запобіжний захід за відсутності особи не є тотожним забороні цій особі брати участь у судовому засіданні.
Також був випадок, коли судді АП ВАКС, розглядаючи судові справи (про заочне обрання запобіжного заходу) в рамках одного й того ж самого кримінального провадження, підключили одного клієнта до судового засідання через ВКЗ, але відмовили у задоволенні аналогічного клопотання, поданого іншим клієнтом.
До прикладу наводимо ту саму рідкісну ухвалу АП ВАКС, з якої вбачається, що при розгляді апеляційної скарги адвоката АБ «Євгена Пеліхоса» на ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За своїм змістом мотивування суддів ВАКС відмови щодо дистанційної участі в судовому засіданні зводиться до вибіркового тлумачення норм КПК на предмет можливості підозрюваного брати участь за тих чи інших обставинах.
З напрацьованої нашим бюро практики вбачається, що дистанційна участь у судовому засіданні у кримінальному провадженні не завжди є гарантованою та здебільшого залежить від розсуду судді.
Для налагодження процесів дистанційної участі в судовому засіданні у кримінальному провадженні необхідно ще напрацьовувати єдиний підхід та формувати позитивну судову практику, що ми і намагаємось робити.
Забезпечення доступу до правосуддя
У практиці адвокатів АБ «Євгена Пеліхоса» є багато кримінальних проваджень, які здійснюються за процедурою in absentia (спеціального досудового розслідування за відсутності підозрюваного).
Саме в тих випадках, коли клієнт виявляє бажання донести органу досудового розслідування свою правову позицію, пояснення та розкрити своє місцезнаходження за кордоном, пояснити причини виїзду з України та неможливість повернення на даний час, адвокати нашого бюро використовують всі можливі механізми та процесуальні інструменти, аби донести цю позицію до сторони обвинувачення та забезпечити клієнтові право на доступ до правосуддя.
Практикуючі у практиці WCC, адвокати добре розуміють, що відмова у допуску підозрюваного до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції насправді свідчить лише про особисту заінтересованість судді або надання явної переваги стороні обвинувачення.
Переконані, що внаслідок відкриття свого місцезнаходження та участі в судових засіданнях в режимі ВКЗ фактично унеможливлюється використання каналів міжнародної кримінальної поліції Інтерполу. Адже сторона обвинувачення в таких випадках свідомо відмовляється здійснювати виклики та будь-яке інше листування з таким клієнтом за зазначеною адресою з використанням засобів міжнародної правової допомоги.
Також цікаво, що ДП «Інформаційні судові системи» у відповідь на адвокатський запит може надати відомості про IP-адреси кожного учасника судового засідання в режимі ВКЗ, що надає сторонам справедливу можливість ще раз перевірити правдивість свідчень підозрюваного про його місцезнаходження в тій чи іншій державі країні.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.