17 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Христинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04серпня 2016 року та заступника прокурора міста Києва на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07червня 2016року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04серпня 2016 року у справі No823/450/16 (провадження NoК/9901/27600/18, NoК/9901/27603/18) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МонтЕнергоМаш» до Христинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, за уча стю прокурора Черкаської області,про визнання незаконним іскасування податкового повідомлення-рішення.ОБСТАВИНИ СПРАВИ Контролюючий орган провів перевірку платника податків, за результатами якої було встановлено порушення строків декларування валютних цінностей, доходів імайна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами,іпорушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки за експортним договором. Платник податків не погодився з установленими порушеннями та посилався на помилковість висновку контролюючого органу, оскільки виручка на вказану суму не надійшла у зв’язку зі знищенням після розвантаження поставленого за кордон товару, через що сторони контракту не мають один до одного претензій щодорозрахунку за товар. Черкаський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову. Суд першоїінстанції дійшов висновку, що платником податків не дотримано вимоги статті1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» участині порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки за контрактом. Київський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу, скасував рішення першої інстанції та прийняв нове, якимзадовольнив адміністративний позов. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення, оскільки акт приймання-передачі між сторонами не був підписаний, отже, фактично поставку вказаного товару можна вважати такою, що не відбулася, у результаті чого не були сплачені передбачені контрактом валютні кошти. Верховний Суд касаційну задовольнив скаргу контролюючого органу, а касаційну скаргу прокурора задовольнив частково, скасував рішення апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову першої інстанції.ОЦ ІНКА СУДУУ разі знищення імпортованого товару, що відбулосяпісля його доставки на центральний склад нерезидента та розвантаження товару, право власності переходить до покупця-нерезидента, а отже,всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки переходять до останнього.Перехід відповідних ризиків виключає можливість зменшення суми валютної виручки товарів. Відсутність відмітки покупця про отримання товару в супровідному документі, обов’язковість якої не передбачено умовами контракту,не може бути безумовним фактом того, що такий вантаж унаслідок його знищення не було передано покупцеві.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 17 липня 2020 року у справі No823/450/16 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458308