В разі коли залучення понятих об’єктивно неможливе чи може становити загрозу їхньому життю та здоров’ю, допускається обшук або огляд володінь та обшук особи без їхньої участі: суддя ВС Марчук

Суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС Наталія Марчук присвятила свій виступ темі «Дотримання принципу верховенства права національним судом у кримінальному провадженні: виклики сьогодення». Вона нагадала, що відповідно до КПК України людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Про це повідомляє Судова влада.

«В умовах воєнного стану суттєві зміни торкнулися кримінальної юстиції, зокрема сфери застосування кримінального процесу», – зауважила суддя ККС ВС. Вона наголосила на тому, що зараз будь-яку норму КПК України варто застосовувати з урахуванням положень ст. 615 цього Кодексу, які стосуються переважно ситуації, коли є об’єктивна неможливість вчинити слідчі (або процесуальні) дії особами чи в спосіб, передбачений для довоєнного часу.

Наталія Марчук проаналізувала окремі частини ст. 615 КПК України, серед іншого звернувши увагу слухачів на те, що в разі коли залучення понятих об’єктивно неможливе чи може становити загрозу їхньому життю та здоров’ю, допускається обшук або огляд володінь та обшук особи без їхньої участі (тільки за умови безперервної відеофіксації доступними технічними засобами, зокрема приватними).

Крім того, лекторка розповіла про судову практику, коли повноваження слідчого судді виконує керівник органу прокуратури за відповідним клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим із прокурором. Але це відбувається, лише якщо слідчий суддя не має об’єктивної можливості виконати ці повноваження у встановлені законом строки.

Суттєвих змін зазнали й провадження щодо злочинів, за які передбачено довічне позбавлення волі. Тепер за участю присяжних можуть розглядатися тільки ті справи, у яких склад було визначено до 24 лютого 2022 року, а в усіх інших випадках їх розглядає колегія з трьох суддів.

Черговим викликом для кримінальної юстиції стали особливості розслідування та розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних із воєнними злочинами.

«Крім КК України, суддям необхідно користуватися міжнародним законодавством, яке ширше й чіткіше тлумачить визначення необхідних понять і положень, у тому числі тих видів злочинів, окремої відповідальності за які немає в національному законодавстві. Наприклад, примусова вагітність чи примусова стерилізація, які є елементами злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством в умовах збройного конфлікту», – зазначила Наталія Марчук.

Суддя ККС ВС акцентувала на появі нових суб’єктів – військовополонених.

Женевська конвенція про поводження з військовополоненими (прийнята 12 серпня 1949 року, ратифікована Україною 3 липня 1954 року) передбачає додаткові (до національного законодавства) процесуальні гарантії кримінального провадження стосовно військовополонених:

  • – найкоротший строк кримінального провадження (зазначеним кримінальним провадженням слід надати пріоритет у призначенні судового засідання і плануванні часу розгляду);
  • – обов’язкова участь захисника;
  • – запобіжний захід (тримання під вартою) на досудовому слідстві не більше ніж три місяці;
  • – доступ до матеріалів провадження мовою, яку розуміє військовополонений.