Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Оксана Гуцал 25 вересня 2026 року відхилила заяву сторони захисту про відвід судді Дениса Коваленка, який розглядає у підготовчому засіданні кримінальне провадження щодо колишньої голови комунального закладу охорони здоров’я “Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи” Тетяни Крупи, її чоловіка Володимира та сина Олександра — колишнього керівника управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.
Серед мотивів заяви про відвід захист навів саме відмову судді Коваленка відкласти підготовче засідання до вирішення питання про територіальну підсудність справи — питання, розгляд якого станом на 25 вересня 2026 року ще не завершено і має відбутися в Апеляційній палаті ВАКС 28 вересня.
Після відхилення заяви про відвід розгляд справи по суті повернувся до судді Коваленка, тобто фактично продовжився ще до того, як вище стояче питання про підсудність отримало остаточну відповідь.
Суть обвинувачення
За наявними даними — зокрема за раніше опублікованими на ADVOKAT POST матеріалами цієї ж справи (ЄРДР № 62024240010000369 від 1 липня 2024 року) — Крупу підозрюють у незаконному збагаченні за ст. 368-5 Кримінального кодексу України: різниця між виявленими під час обшуків 3 жовтня 2024 року активами (готівкою в доларах США, євро та гривні, а також коштами на рахунку в польському банку) і задекларованими доходами становила, за версією слідства, понад 137 млн грн, а загальна сума незаконного збагачення, про яку йдеться в обвинувальному акті, перевищує 160 млн грн.
Крупі також повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 366-2 КК України (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації), а слідство також розглядало кваліфікацію за ч. 5 ст. 190, ч. 1–2 ст. 209 та ч. 3 ст. 368 КК України.
За версією слідства, частина коштів легалізована через фіктивний продаж нерухомості, а за сприяння чоловіка Володимира — вивезена за кордон. Окремо слідство встановило, що очолюваний Крупою заклад медико-соціальної експертизи ухвалював рішення про встановлення групи інвалідності особам, щодо яких повторна експертна перевірка цих рішень не підтвердила.
Обвинувальний акт у справі скеровано до суду на початку вересня 2026 року.
Розгляд справи по суті ще не розпочався, вирок не ухвалений, і відповідно до презумпції невинуватості вина жодного з обвинувачених не може вважатися доведеною до відповідного рішення суду, яке набере законної сили.
Аргументи захисту
За версією захисту, підстави для відводу судді Коваленка охоплювали три групи обставин: обмеження сторони захисту у процесуальних правах; відмову суду дослідити аудіо- та відеозаписи попередніх засідань, якими захист розраховував підтвердити обставини, на які посилався; і відмову судді відкласти підготовче засідання до вирішення Апеляційною палатою ВАКС питання про територіальну підсудність справи. Останній із цих аргументів заслуговує окремої уваги: захист по суті наполягав, що продовжувати розгляд справи по суті до того, як вирішено питання про те, чи взагалі ВАКС є належним судом для розгляду цієї справи, — це передчасно і порушує послідовність, якої вимагає процесуальний закон.
Заяву про відвід, як і передбачає процедура, розглянула інша суддя ВАКС — Оксана Гуцал, яка 25 вересня 2026 року відмовила в її задоволенні. Мотивувальна частина цієї ухвали в перевірених джерелах не наведена, тому оцінити, як суддя Гуцал спростувала кожен із трьох аргументів захисту, за наявними даними неможливо — це істотна прогалина, яку варто заповнити після оприлюднення повного тексту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Клопотання про зміну підсудності: чому воно досі не вирішене
Питання про територіальну підсудність справи виникло раніше й розглядається окремо від заяви про відвід.
За ініціативою сина Крупи, Олександра, захист звернувся до Апеляційної палати ВАКС з клопотанням про передання справи на розгляд Хмельницького міськрайонного суду; за наявними даними, розгляд цього клопотання призначено на 28 вересня 2026 року — тобто вже після того, як 25 вересня справу по суті продовжив розглядати той самий суддя Коваленка, від якого захист домагався відводу.
На підготовчому засіданні 21 вересня 2026 року суд також відмовив у клопотаннях захисту про заміну прокурора та про перенесення засідання. Окремі медіа характеризували ці клопотання захисту як спробу “зірвати процес” чи “узгоджені”, а не самостійні дії різних захисників — цю оцінку варто сприймати як позицію, яку висловлює сама сторона обвинувачення чи суд, а не як встановлений факт: чи справді клопотання захисту були надлишковими або зловживанням процесуальними правами, а чи є законним використанням наданих КПК України можливостей оскарження, може остаточно оцінити лише суд вищої інстанції за результатами перегляду ухвал у цій справі.
Суть обвинувачення
За наявними даними — зокрема за раніше опублікованими на ADVOKAT POST матеріалами цієї ж справи (ЄРДР № 62024240010000369 від 1 липня 2024 року) — Крупу підозрюють у незаконному збагаченні за ст. 368-5 Кримінального кодексу України: різниця між виявленими під час обшуків 3 жовтня 2024 року активами (готівкою в доларах США, євро та гривні, а також коштами на рахунку в польському банку) і задекларованими доходами становила, за версією слідства, понад 137 млн грн, а загальна сума незаконного збагачення, про яку йдеться в обвинувальному акті, перевищує 160 млн грн.
Крупі також повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 366-2 КК України (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації), а слідство також розглядало кваліфікацію за ч. 5 ст. 190, ч. 1–2 ст. 209 та ч. 3 ст. 368 КК України. Це кваліфікація, викладена в обвинувальному акті, а не встановлений судом факт: розгляд справи по суті ще не розпочався, вирок не ухвалений, і сторона захисту не мала процесуальної можливості представити суду власні докази й заперечення по суті обвинувачення.
За версією слідства, частина коштів легалізована через фіктивний продаж нерухомості, а за сприяння чоловіка Володимира — вивезена за кордон.
Окремо слідство встановило, що очолюваний Крупою заклад медико-соціальної експертизи ухвалював рішення про встановлення групи інвалідності особам, щодо яких повторна експертна перевірка цих рішень не підтвердила; ця частина версії слідства так само підлягає перевірці в змагальному судовому процесі.
Обвинувальний акт у справі скеровано до суду на початку вересня 2026 року.
Паралельний цивільний спір: аргумент захисту вже дав результат
В окремому, не пов’язаному з кримінальним провадженням спорі — про перенесення огорожі, зведеної сином Крупи Олександром і його дружиною Катериною навколо орендованої ділянки в парку імені М. Чекмана в Хмельницькому, — представниця родини Оксана Керницька 21 вересня 2026 року в Господарському суді Хмельницької області заперечила саму підставу представництва прокуратурою інтересів територіальної громади, вказавши на суперечливу поведінку органу місцевого самоврядування, який спершу погодив будівництво, а тепер оскаржує його результат.
Господарський суд узяв перерву до 20 жовтня 2026 року для вивчення матеріалів — тобто аргумент захисту в цьому окремому спорі отримав, принаймні процесуально, підтримку суду.
Це самостійне провадження, яке жодним чином не входить до предмета кримінального обвинувачення Тетяни Крупи, її чоловіка чи сина і не повинно змішуватися з ним.
Що далі
Розгляд кримінальної справи по суті продовжує суддя Денис Коваленко. Сама Тетяна Крупа та інші обвинувачені на засідання 25 вересня 2026 року не з’явилися — їхні інтереси представляли адвокати; Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) участі в цьому засіданні також не брала.
Апеляційній палаті ВАКС 28 вересня 2026 року належить вирішити клопотання про зміну підсудності; від результату цього розгляду може залежати оцінка того, чи мав суддя Коваленко процесуальні підстави продовжувати розгляд справи по суті 25 вересня, не дочекавшись цього рішення.
Окремо, 20 жовтня 2026 року Господарський суд Хмельницької області повернеться до розгляду спору про огорожу за участю сина Крупи.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Щодо критеріїв та підстав для відводу судді — загальні правові критерії, застосовні до оцінки заяви про відвід, поданої і в цій справі.
- Judex suspectus: розкриття інформації суддею, відвід та самовідвід «для уникнення сумнівів у неупередженості» – суддя ВС Пільков — доктринальний аналіз стандарту неупередженості судді, релевантний для розуміння меж інституту відводу.
- Тетяна Крупа матиме спроможність внести помірну суму застави, а саме у розмірі до 20 млн грн – адвокат — попередній епізод цієї самої справи, де саме позиція захисту й адвокатський коментар були центральними для матеріалу.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.