Про судовий захист прав учасників земельних правовідносин: розмежування юрисдикцій та ефективні способи захисту розповіла суддя-спікер Володарського районного суду Київської області (з 2016 р.), викладач (тренер) Національної школи суддів України (з 2021 р.) під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Чернігівської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками судовий захист прав учасників земельних правовідносин, а саме:
- 1. Земельні правовідносини: основні положення.
- 2. Предметна юрисдикція: розмежування юрисдикцій судів у справах про земельні спори.
- 3. Участь прокурора у земельних спорах.
- 4. Ефективні способи судового захисту учасників земельних правовідносин.
У рамках характеристики судового захисту прав учасників земельних правовідносин акцентовано на наступному:
1. Земельні правовідносини: основні положення
Земля в Україні визнається основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це конституційний принцип, який визначає значення земельних ресурсів та необхідність їх правової охорони.
Земельні відносини — це суспільні відносини, що виникають щодо:
- володіння землею;
- користування землею;
- розпорядження землею.
Об’єкти земельних правовідносин:
До об’єктів земельних відносин належать:
- землі в межах території України;
- земельні ділянки;
- права на земельні ділянки;
- земельні частки (паї).
До земель України належать усі землі в межах її території, включно з островами та землями, зайнятими водними об’єктами. Вони поділяються на категорії за основним цільовим призначенням, кожна з яких має особливий правовий режим.
Зокрема, законодавство виділяє такі категорії земель:
- землі сільськогосподарського призначення;
- землі житлової та громадської забудови;
- землі природно-заповідного та природоохоронного призначення;
- землі оздоровчого призначення;
- землі рекреаційного призначення;
- землі історико-культурного призначення;
- землі лісогосподарського призначення;
- землі водного фонду;
- землі промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення.
Правове регулювання земельних правовідносин здійснюється такими актами:
- Конституція України;
- Земельний кодекс України;
- Цивільний кодекс України;
- Лісовий кодекс України;
- Водний кодекс України;
- процесуальні кодекси;
- закони України (наприклад, «Про Державний земельний кадастр»);
- постанови Кабінету Міністрів України.
2. Предметна юрисдикція: розмежування юрисдикцій судів у справах про земельні спори
Однією з ключових проблем у земельних спорах є визначення належної судової юрисдикції, оскільки такі спори можуть розглядатися у цивільному, господарському або адміністративному судочинстві залежно від характеру правовідносин.
Виключна підсудність у земельних спорах:
Згідно з частиною 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням цього майна або його основної частини.
Велика Палата Верховного Суду роз’яснила, що поняття «спори з приводу нерухомого майна» слід тлумачити широко. До таких спорів належать не лише ті, де нерухомість є безпосереднім предметом спору, але й спори, у яких права чи обов’язки сторін пов’язані з нерухомим майном.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18.
Визначення юрисдикції залежно від обставин справи:
У деяких категоріях земельних спорів юрисдикція залежить від фактичних обставин, зокрема процедури створення фермерського господарства.
Суд зазначив, що при наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства:
- формально землю отримує фізична особа;
- фактично вона діє в інтересах створюваного фермерського господарства.
Тому визначення юрисдикції може залежати від того, чи було створене фермерське господарство і на якому етапі.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.
Приватноправові спори щодо рішень органів влади:
Навіть якщо спір пов’язаний із рішеннями органів влади щодо земельної ділянки, він може мати приватноправовий характер.
Наприклад, якщо рішення органу влади вплинуло на цивільні права інших осіб, такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судова практика:
- постанова Об’єднаної палати КЦС Верховного Суду від 02.02.2026 у справі № 308/17484/23.
3. Участь прокурора у земельних спорах
Згідно зі статтею 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Підстави участі прокурора:
Прокурор може звернутися до суду в інтересах держави, якщо:
- орган державної влади або орган місцевого самоврядування не здійснює або неналежно здійснює захист інтересів держави;
- відсутній орган, уповноважений здійснювати такий захист.
Процесуальний статус прокурора:
Якщо прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі уповноваженого органу, то:
- цей орган набуває статусу позивача;
- прокурор бере участь у справі як особа, яка подала позов.
Якщо ж уповноважений орган відсутній або не має повноважень звертатися до суду, позивачем виступає сам прокурор.
Роль уповноважених органів:
У земельних спорах таким органом часто є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), яка може:
- виступати розпорядником земель державної власності;
- здійснювати державний контроль за дотриманням земельного законодавства.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 — підстави звернення прокурора до суду не можуть тлумачитися розширено;
- постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16 — у судовому процесі держава фактично виступає стороною через відповідний орган;
- постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 — визначення процесуального статусу прокурора у справі.
4. Ефективні способи судового захисту учасників земельних правовідносин
Способи судового захисту визначаються статтею 16 ЦК України та статтею 5 ЦПК України, а також спеціальними нормами земельного законодавства.
Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України, такими способами є:
- визнання прав;
- відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення права;
- визнання угоди недійсною;
- визнання недійсними рішень органів влади чи місцевого самоврядування;
- відшкодування збитків;
- застосування інших способів захисту, передбачених законом.
Принцип ефективності способу захисту:
Спосіб захисту повинен забезпечувати реальне відновлення порушеного права, а не створювати необхідність повторного звернення до суду.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18;
- постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 — судове рішення має остаточно вирішувати спір.
Віндикаційний та негаторний позови:
У спорах щодо земельних ділянок поширеними є два способи захисту:
- Віндикаційний позов (ст. 388 ЦК України) — витребування майна з чужого незаконного володіння.
- Негаторний позов (ст. 391 ЦК України) — усунення перешкод у користуванні майном.
Ключовим критерієм розмежування цих позовів є наявність або відсутність у позивача володіння майном.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16.
Якщо особа позбавлена володіння земельною ділянкою, належним способом захисту є віндикаційний позов.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 446/478/19.
Крім того, одночасне пред’явлення віндикаційного та негаторного позовів є неможливим, оскільки вони є взаємовиключними способами захисту.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.