Про судовий захист прав учасників земельних правовідносин: розмежування юрисдикцій та ефективні способи захисту розповіла суддя-спікер Володарського районного суду Київської області (з 2016 р.), викладач (тренер) Національної школи суддів України (з 2021 р.) Людмила Макаренко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками судовий захист прав учасників земельних правовідносин, а саме:
- 1. Земельні правовідносини: основні положення.
- 2. Предметна юрисдикція: розмежування юрисдикцій судів у справах про земельні спори.
- 3. Участь прокурора у земельних спорах.
- 4. Ефективні способи судового захисту учасників земельних правовідносин.
У рамках характеристики судового захисту прав учасників земельних правовідносин акцентовано на наступному:
1. Земельні правовідносини: основні положення
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Земельні відносини – це суспільні відносини щодо:
- володіння землею;
- користування землею;
- розпорядження землею.
Об’єкти земельних відносин:
- землі в межах території України;
- земельні ділянки;
- права на земельні ділянки, у тому числі земельні частки (паї).
Категорії земель (за основним цільовим призначенням):
- сільськогосподарського призначення;
- житлової та громадської забудови;
- природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
- оздоровчого;
- рекреаційного;
- історико-культурного;
- лісогосподарського;
- водного фонду;
- промисловості, транспорту, енергетики, електронних комунікацій, оборони та іншого призначення.
Суб’єкти земельних відносин:
- громадяни;
- юридичні особи;
- органи місцевого самоврядування;
- органи державної влади.
Судова практика:
- Підхід до оцінки спірних земельних правовідносин залежно від їх змісту та обставин: постанова Великої Палати Верховний Суд від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (про динамічний характер земельних відносин при створенні фермерського господарства та значення змісту правовідносин для визначення юрисдикції).
2. Предметна юрисдикція: розмежування юрисдикцій судів у справах про земельні спори
Справи із земельних правовідносин розглядаються за правилами:
- цивільного судочинства (ст. 19 ЦПК);
- адміністративного судочинства (ст. 19 КАС);
- господарського судочинства (ст. 20 ГПК).
Критерії розмежування юрисдикції:
- суб’єктний склад правовідносин;
- предмет спору та характер спірних правовідносин у сукупності;
- пряма вказівка в законі на вид судочинства.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18;
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18.
Цивільна юрисдикція (ознаки):
- спір про захист порушених/оспорюваних прав;
- як правило, участь фізичної особи.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 23.06.2020 у справі № 680/214/16;
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.
Адміністративна юрисдикція:
- спір не має приватноправового характеру за відсутності речового права.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 19.05.2020 у справі № 280/179/19 (відмова Держгеокадастру у наданні ділянки – адміністративна юрисдикція за відсутності речового права).
Господарська юрисдикція (спори щодо земель ФГ):
- спори щодо користування землями фермерського господарства розглядаються господарськими судами незалежно від того, чи створено ФГ.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (визначальним є зміст правовідносин, а не формальний суб’єктний склад).
3. Участь прокурора у земельних спорах
Конституційна основа:
- прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках (ст. 131-1 Конституції України).
Прокурор подає позови саме в інтересах держави, а не підприємств.
Судова практика:
- рішення Конституційний Суд України від 08.04.1999 № 3-рп/99;
- постанова КГС Верховний Суд від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21.
Прокурор – субсидіарний суб’єкт захисту:
- звертається до суду, якщо компетентний орган не здійснює або неналежно здійснює захист, або такого органу немає.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16;
- від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18;
- від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21;
- від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.
Обов’язок прокурора обґрунтувати підстави представництва:
- за відсутності обґрунтування: залишення позову без руху / без розгляду.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18;
- від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.
Процесуальний статус:
- якщо орган уповноважений – він позивач;
- якщо орган сам порушує інтереси держави або його немає – позивачем є прокурор.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.
4. Ефективні способи судового захисту учасників земельних правовідносин
Загальні способи захисту:
- визначені законом або договором;
- якщо ефективний спосіб не визначений – суд може визначити інший спосіб, що не суперечить закону (ст. 16 ЦК, ст. 5 ЦПК).
Суд може застосувати «непередбачений законом» спосіб захисту, якщо:
- Жоден встановлений законом спосіб не є ефективним;
- Обраний спосіб реально відновлює право.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
Способи захисту прав на землю (ст. 152 ЗК України):
- визнання права;
- відновлення стану земельної ділянки;
- визнання угоди недійсною;
- визнання недійсними рішень органів влади;
- відшкодування збитків;
- інші способи, передбачені законом.
Критерії належності та ефективності способу захисту:
- має відновлювати право без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18;
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19.
Віндикаційний та негаторний позови:
- віндикація – витребування майна з чужого незаконного володіння;
- негаторний позов – усунення перешкод у користуванні;
- одночасне застосування – неможливе.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16;
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18;
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.
Скасування держреєстрації як спосіб захисту – неефективне:
- належним способом є віндикація та внесення правильного запису в Реєстр.
Судова практика:
- постанова Великої Палати Верховний Суд від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.