Відбувся захід для адвокатів Рівненської області – Встановлення фактів під час дії воєнного стану: актуальна судова практика

Про встановлення фактів під час дії воєнного стану: актуальна судова практика розповіла кандидат юридичних наук, керівник сектору аналітичної допомоги суддям Великої Палати Верховного Суду Анастасія Грабовська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Рівненської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками судову практику щодо встановлення фактів під час воєнного стану, а саме:

• 1. Процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть.
• 2. Встановлення факту смерті особи / військовослужбовця на території, на якій введено воєнний стан.
• 3. Встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
• 4. Оголошення фізичної особи померлою на підставі ст. 46 ЦК України.
• 5. Розмежування конструкцій «встановлення факту смерті особи» та «оголошення особи померлою».
• 6. Встановлення факту, що особа померла (загинула) саме внаслідок збройної агресії рф.
• 7. Встановлення фактів з метою отримання ОГД згідно із Постановою КМУ № 168.
• 8. Встановлення фактів з метою отримання соціальних виплат та допомог.
• 9. Встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця стосовно дитини.
• 10. Встановлення факту перебування на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років та встановлення факту родинних відносин як підстава для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або звільнення з військової служби.
• 11. Встановлення факту самостійного виховання дитини військовозобов’язаним/військовослужбовцем.
• 12. Встановлення факту, що фізична особа зайнята постійним доглядом за особою з інвалідністю як підстава звільнення з військової служби/отримання права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

У рамках характеристики встановлення фактів під час дії воєнного стану акцентовано на наступному:

1. Процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами ДРАЦС може бути видано свідоцтво про смерть

ЦПК України передбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого орган ДРАЦС може видати свідоцтво про смерть:

• встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України);
• встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України);
• встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (ст. 317 ЦПК України);
• оголошення фізичної особи померлою (статті 305–309 ЦПК України).

2. Встановлення факту смерті особи / військовослужбовця на території, на якій введено воєнний стан

Особливості провадження:

• заява подається до будь-якого місцевого суду України, незалежно від місця проживання заявника;
• справа розглядається невідкладно;
• попереднє звернення до органу ДРАЦС не є обов’язковим;
• заявники звільняються від сплати судового збору у випадках, визначених п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»;
• рішення суду підлягає негайному виконанню.

Мета встановлення факту смерті військовослужбовця:

• державна реєстрація смерті;
• отримання свідоцтва про смерть;
• оформлення статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця;
• отримання одноразової грошової допомоги за Постановою КМУ №168.

Заявники (після 07.08.2022):

• члени сім’ї померлого;
• їх представники;
• інші заінтересовані особи, якщо встановлення факту впливає на їх права чи законні інтереси.

Якщо заявник не є членом сім’ї, він повинен довести, що встановлення факту смерті впливає на його права чи обов’язки. Недоведення такого права є самостійною підставою для відмови.

Докази:

• письмові докази;
• документи, видані на ТОТ (із застосуванням «Намібійських винятків»);
• фотографії місця поховання;
• показання свідків;
• довідки військової частини;
• акти про настання смерті;
• матеріали службового розслідування;
• документи про посмертне нагородження;
• інші належні докази.

Судова практика:

• Постанова ВС від 16.10.2023 у справі №607/5528/23 — попереднє звернення до ДРАЦС не є обов’язковим.
• Рішення Южноукраїнського міського суду від 27.09.2023 у справі №486/1499/23 — спадкоємець за заповітом може бути заявником.
• Рішення Кіцманського районного суду від 07.06.2024 у справі №718/1463/24 — військова частина може звернутися для виключення військовослужбовця зі списків особового складу.
• Постанова ВС від 06.12.2023 у справі №295/4812/23 — якщо правові наслідки можуть бути досягнуті позасудово, відкриття провадження є безпідставним.

3. Встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом ДРАЦС факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України)

Застосовується у випадках, коли:

• смерть особи достовірно підтверджена;
• орган ДРАЦС не може здійснити державну реєстрацію смерті.

Предметом доказування є саме факт смерті у певний час та за певних обставин.

Суд може використовувати:

• письмові докази;
• речові докази;
• відео- та аудіозаписи;
• експертні висновки;
• медичні документи;
• показання свідків;
• довідки військових органів;
• документи, видані на ТОТ у сукупності з іншими доказами.

Якщо суд сумнівається у достовірності доказів, він має право самостійно витребувати додаткові докази.

Судова практика:

• Постанова КЦС ВС від 27.11.2024 у справі №759/4623/24 — суд зобов’язаний дослідити всі докази у сукупності; у разі сумнівів має право самостійно витребувати додаткові докази.
• Постанова КЦС ВС від 25.10.2023 у справі №607/1612/23 — перелік допустимих доказів не є вичерпним.
• Постанови КЦС ВС від 12.05.2021 (№220/1582/20), 24.04.2024 (№334/7625/23), 11.09.2024 (№183/3496/24) — застосування «Намібійських винятків».
• Постанова КЦС ВС від 20.12.2018 у справі №707/1607/16-ц — документів, виданих на ТОТ, недостатньо без інших доказів.

4. Оголошення фізичної особи померлою на підставі ст. 46 ЦК України

Оголошення особи померлою є юридичним припущенням смерті, а не встановленням достовірного факту смерті.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями чи збройним конфліктом, може бути оголошена померлою:

• після спливу двох років після закінчення воєнних дій;
• за наявності конкретних обставин — раніше, але не раніше шести місяців.

Правові наслідки оголошення особи померлою прирівнюються до наслідків смерті.

Підставою є:

• відсутність достовірних доказів смерті;
• обставини, які дозволяють припускати загибель особи.

Судова практика:

• Постанова КЦС ВС від 13.03.2024 у справі №204/7924/23 — розмежування встановлення факту смерті та оголошення особи померлою.
• Постанова Великої Палати ВС від 11.12.2024 у справі №755/11021/22 — шестимісячний строк обчислюється насамперед від дня закінчення активних бойових дій на території ймовірної загибелі особи, а не від припинення воєнного стану в Україні; за певних обставин він може обчислюватися від дня події, що спричинила ймовірну загибель особи поза територією активних бойових дій.

5. Розмежування конструкцій «встановлення факту смерті особи» та «оголошення особи померлою»

Основним критерієм розмежування є доведеність обставин смерті.

Встановлення факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315, ст. 317 ЦПК України):

• застосовується, коли смерть особи підтверджена належними та беззаперечними доказами;
• здійснюється у разі неможливості державної реєстрації смерті органом ДРАЦС;
• ґрунтується на достовірних доказах, зокрема:
  • письмових доказах;
  • речових доказах;
  • аудіо- та відеозаписах;
  • висновках експертів;
  • копіях лікарського свідоцтва чи довідки про смерть;
  • показаннях свідків;
  • довідках військкомату чи командира військової частини;
  • заявах до правоохоронних органів про зникнення особи за обставин, що загрожували смертю.

За наявності беззаперечних доказів смерті, у тому числі пов’язаної з воєнними діями, правильним способом захисту є заява про встановлення факту смерті.

Оголошення особи померлою (ст. 46 ЦК України):

• ґрунтується на юридичному припущенні смерті;
• застосовується за відсутності достовірних доказів смерті;
• підставою є тривала відсутність особи та обставини, що дозволяють припустити її загибель.

За відсутності достовірних доказів смерті належним способом захисту є заява про оголошення особи померлою.

Судова практика:

• Постанова КЦС ВС від 13.03.2024 у справі № 204/7924/23 — визначено критерії розмежування встановлення факту смерті та оголошення особи померлою.

6. Встановлення факту, що особа померла (загинула) саме внаслідок збройної агресії рф

Такий факт може бути встановлений судом, оскільки законодавством не передбачено позасудового порядку встановлення причинно-наслідкового зв’язку між смертю особи та збройною агресією рф.

Метою встановлення такого факту є, зокрема, подальше отримання допомоги від гуманітарних організацій.

При цьому не підлягає встановленню сам факт збройної агресії РФ, оскільки він є загальновідомим.

Також суд не встановлює факт загибелі при виконанні обов’язків військової служби саме як юридичний факт, якщо законом передбачено інший порядок його підтвердження.

Судова практика:

• Постанова Об’єднаної палати КЦС ВС від 05.12.2022 у справі № 490/6057/19-ц — допускається встановлення факту, що особа загинула саме внаслідок збройної агресії рф.
• Постанова КЦС ВС від 06.10.2021 у справі № 712/15597/18 — факт збройної агресії РФ є загальновідомим та не підлягає встановленню судом.
• Постанова КЦС ВС від 23.06.2021 у справі № 707/52/17 — факт загибелі при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії РФ не підлягає встановленню в порядку окремого провадження.

7. Встановлення фактів з метою отримання ОГД згідно з Постановою КМУ № 168

У порядку окремого провадження можуть встановлюватися:

• факт перебування заявника на утриманні загиблого військовослужбовця;
• факт, що заявник є членом сім’ї загиблого військовослужбовця;
• факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем.

Такі факти встановлюються з метою отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМУ №168.

При цьому, якщо між особами, які мають право на ОГД (батьками, дітьми, іншими родичами), виникає спір щодо права на виплату або щодо відповідного юридичного факту, справа не підлягає розгляду в окремому провадженні.

Саме по собі заперечення Міністерства оборони України проти виплати допомоги не свідчить про наявність спору про право, оскільки МОУ не є суб’єктом права на отримання цієї допомоги.

Судова практика:

• Постанова Великої Палати ВС від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 — заперечення МОУ саме по собі не свідчить про наявність спору про право.
• Постанова Об’єднаної палати КЦС ВС від 05.12.2022 у справі № 490/6057/19-ц — щодо можливості встановлення окремих юридичних фактів.
• при запереченні з боку інших осіб, які мають право на ОГД (батьків, дітей, інших родичів), факт проживання однією сім’єю не може встановлюватися в порядку окремого провадження через наявність спору про право.

8. Встановлення фактів з метою отримання соціальних виплат та допомог

У порядку окремого провадження можуть встановлюватися юридичні факти, якщо:

• вони породжують юридичні наслідки;
• інший порядок їх встановлення законом не передбачений;
• заявник не має можливості отримати відповідний документ;
• відсутній спір про право.

Зокрема, суд може встановлювати:

• факт смерті особи;
• факт, що смерть настала саме внаслідок збройної агресії рф;
• факт перебування на утриманні;
• факт членства у сім’ї загиблого;
• факт проживання однією сім’єю без шлюбу.

Такі факти можуть бути необхідними для:

• отримання соціальної допомоги;
• грошової компенсації;
• гуманітарної допомоги;
• інших соціальних виплат, право на які виникає після встановлення відповідного юридичного факту.

При цьому суд відмовляє у відкритті провадження або залишає заяву без розгляду, якщо:

• законом передбачено позасудовий порядок підтвердження відповідного факту;
• встановлення факту фактично спрямоване на вирішення публічно-правового чи позовного спору;
• факт не має юридичного значення.

Судова практика:

• Постанова КЦС ВС від 26.06.2025 у справі № 760/14564/24 — судовий та позасудовий порядки встановлення юридичних фактів є взаємовиключними.
• Постанова Об’єднаної палати КЦС ВС від 05.12.2022 у справі № 490/6057/19-ц — щодо встановлення факту загибелі саме внаслідок збройної агресії рф.
• Постанова КЦС ВС від 22.03.2023 у справі № 207/1523/22 — щодо встановлення факту вимушеного переселення саме внаслідок збройної агресії рф.

9. Встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця стосовно дитини

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений судом.

Відповідно до ст. 130 СК України:

• заява приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень здійснено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України;
• із заявою можуть звернутися особи, визначені ч. 3 ст. 128 СК України;
• передумовою звернення до суду є внесення запису про батька за вказівкою матері.

Метою встановлення факту батьківства є, зокрема, отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМУ № 168.

Судова практика:

• Постанова КЦС ВС від 07.12.2022 у справі № 205/3294/21 — умови встановлення факту батьківства після смерті чоловіка.
• Постанова КЦС ВС від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц — передумовою є внесення запису про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

10. Встановлення факту перебування на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років та встановлення факту родинних відносин як підстава для відстрочки від призову або звільнення з військової служби

Такі юридичні факти не підлягають встановленню в порядку окремого провадження, якщо законодавством передбачено інший спосіб їх підтвердження.

●           Щодо перебування на утриманні трьох і більше дітей:

Підстава для відстрочки або звільнення підтверджується документами, визначеними законодавством про військовий облік та мобілізацію.

Сам по собі факт перебування дітей на утриманні не потребує встановлення судом, якщо може бути підтверджений документально.

●           Щодо встановлення родинних відносин:

Факт родинних відносин встановлюється судом лише тоді, коли:

• неможливо отримати або відновити відповідні документи;
• відсутній інший порядок підтвердження.

Якщо відповідний факт підтверджується документами органів ДРАЦС, підстав для окремого провадження немає.

11. Встановлення факту самостійного виховання дитини військовозобов’язаним / військовослужбовцем

Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої:

• факт одноосібного виховання дитини не може встановлюватися в окремому провадженні;
• він також не може встановлюватися за домовленістю батьків або на підставі договору між ними;
• такий факт може бути предметом доказування лише у спорі між батьками щодо виконання батьківських обов’язків, тобто розглядається в позовному провадженні.

Якщо один із батьків помер, факт самостійного виховання другим із батьків презюмується і окремого судового рішення не потребує.

Після змін до ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» (2024 рік) військовослужбовець може бути звільнений, якщо:

• самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду;
• або запис про батька здійснено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України;
• або другий із батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім, зниклим безвісти, оголошений померлим чи відбуває покарання.

Разом із тим Верховний Суд звернув увагу, що у разі поєднання вимог про встановлення факту самостійного виховання та визнання другого з батьків безвісно відсутнім справа може підлягати судовому розгляду.

Судова практика:

• Постанова КЦС ВС від 18.10.2024 у справі № 754/2736/24.
• Постанова Великої Палати ВС від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22.
• Ухвала ВС від 20.12.2024 у справі № 465/6927/24.
• Постанови КЦС ВС від 11.02.2026 у справі № 396/2423/24 та від 16.03.2026 у справі № 487/11354/24.

12. Встановлення факту, що фізична особа зайнята постійним доглядом за особою з інвалідністю як підстава звільнення з військової служби / отримання права на відстрочку від призову

Такий факт не підлягає встановленню судом. Причина полягає в тому, що законодавством передбачено адміністративний порядок підтвердження постійного догляду.

Такий факт підтверджується шляхом:

• складання відповідного акта спеціальними комісіями при місцевих органах влади.

У разі відмови у видачі такого акта або бездіяльності уповноваженого органу особа має право звернутися до адміністративного суду, а не в порядку окремого провадження.

Судова практика:

• Постанова Об’єднаної палати КЦС ВС від 06.04.2026 у справі № 214/3475/24 — факт постійного догляду за особою з інвалідністю для отримання відстрочки від мобілізації не встановлюється судом в окремому провадженні, оскільки закон передбачає адміністративний порядок його підтвердження.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.