30 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.
За результатами розгляду Верховний Суду складі колегії суддів Касаційного цивільного суду прийняв постанову, в якій погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заяви та зазначив таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
У цій справі не встановлено випадків домашнього насильства, а також ризиків настання насильства у майбутньому, а тому відсутні правові підстави для встановлення тимчасових обмежень стосовно заінтересованої особи.
Обставини для застосування обмежувального припису такі як: відмова кривдника від соціального супроводу дітей(лист Ковельської міської ради від 24 січня 2011 року); ненадання добровільно матеріальної допомоги на утримання дочки, яка продовжувала навчання до досягнення нею 23 років (ухвала суду від 24 грудня 2012 року),та невідповідальне ставлення до своїх вчинків та наслідків, у тому числі до виховання дітей (ухвала суду від 26 квітня 2013 року), не є підставами, за яких може бути видано обмежувальний припис.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі No 159/5880/18 (провадження No 61-5273св19) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82156783