31 травня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Пищевые технологии» (далі – ПП «Пищевые технологии») про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Суд установив, що ОСОБА_1 до часу звернення до суду перебуває у трудових
відносинах із ПП «Пищевые технологии», його переведено на посаду заступника
директора підприємства у загальних питаннях. У відомостях про застраховану
особу Пенсійного фонду України за формою ОК-5 стосовно позивача відображені
страхувальники застрахованої особи, зокрема дані про звітний місяць (чисельник: сума заробітку для нарахування пенсії (грн), знаменник, ліва частина: кількість днів стажу в місяці, права частина: позначка про сплату страхових внесків. ОСОБА_1 вважав, що інформація Пенсійного фонду України є достатньою для стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, індексу інфляції та компенсації.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні
позову ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що доказів порушення строків виплати заробітної плати, розміру заробітної плати та її заборгованості за період з серпня 2013 року до червня 2018 року позивач не надав.
Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Системний аналіз статей 21, 94, 233 КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем.
За таких обставин з урахуванням положень статей 77, 81 ЦПК України саме
працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення
роботодавцем його трудових прав.
Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу
необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу
відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування,
посадових обов’язків).
Суди, установивши, що позивачем не надано доказів на підтвердження
позовних вимог про розмір заробітної плати та по її заборгованості за спірний
період, унаслідок чого є непідтвердженим і розрахунок про стягнення заробітної
плати з урахуванням індексу інфляції та компенсації у зв’язку з порушенням термінів її виплати, дійшли правильних висновків щодо відмови у позові за недоведеністю.
Копія довідки з індивідуальних відомостей про застраховану особу, видана
управлінням Пенсійного фонду України, не підтверджує наявність заборгованості
по заробітній платі та не визначає її розмір.
Таким чином, офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру
заробітної плати за формою ОК-5 стосовно ОСОБА_1 підтверджують лише його
страховий стаж за період з 2005 року до 2016 року та не можуть бути прийняті
судом як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній за період з серпня 2013 року до червня 2018 року.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі No 242/3051/18 (провадження No 61-1021св19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97429020