У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Онлайн-булінг: порядок реагування, особливості доказування, відповідальність за вчинення і приховування», який провела Лариса Гретченко, адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини», Голова Комітету з сімейного права НААУ.
Лектор детально розкрила питання онлайн-навчання і безпечного освітнього середовища в умовах воєнного стану, види і прояви онлайн-цькування учасників освітнього процесу, порядок реагування на випадки булінгу (цькування).
З-поміж видів юридичної відповідальності, що застосовується в ситуації онлайн-цькування, Лариса Гретченко схарактеризувала наступні:
- Адміністративна – ст. 173 – 4, ст. 184 КУпАП:
- штраф;
- громадські роботи;
- усне попередження/зауваження.
2. Цивільно-правова:
- відшкодування матеріальної шкоди на загальних підставах;
- відшкодування моральної шкоди
- відшкодування шкоди, завданою працівником під час виконання службових обов’язків;
- право зворотної вимоги (регресу) до винної особи;
- захист честі, гідності, ділової репутації (спростування недостовірної інформації).
- Дисциплінарна:
- відрахування учня зі школи,
- стягнення за порушення трудової дисципліни для вчителя: догана; звільнення.
- звільнення у разі:
– виявленої невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
– вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи (п. 3 ст. 41 КЗпП);
– систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
Адвокат підкреслила, що основою притягнення до відповідальності за вчинене цькування є належне документування кожного епізоду насильства. Доказами по справі можуть бути:
- заява/повідомлення батьків про цькування дитини;
- інформаційне повідомлення керівника школи про виявлений булінг;
- доповідна записка класного наставника чи іншого вчителя про факт цькування;
- комісійний акт педагогічних працівників, психолога та медичного працівника закладу освіти про обставини та наслідки події;
- записи в щоденнику про неодноразовість конфліктів за участі дитини, запрошення батьків на бесіду до школи;
- характеристика учасників процесу за місцем навчання та та/або проживання;
- пояснення особи, яку притягують до відповідальності;
- пояснення потерпілого;
- пояснення свідків;
- пояснення батьків, вчителів, інших осіб;
- речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого;
- матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування;
- інші письмові документи щодо факту цькування;
- медична документація;
- висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода);
- протокол про адміністративне правопорушення;
- протоколи допиту правопорушника, потерпілого, свідків.
В огляді судової практики Лариса Гретченко сфокусувала увагу на справах про кібербулінг, в яких провадження закрито у зв’язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення:
- підозра на кібербулінг однокласниці малолітньою ученицею – Постанова Голопристанського районного суду Херсонської області від 19.01.2022 року у справі № 654/3529/21
Згідно з протоколом учениця вчинила кібербулінг, а саме: у період часу з 09.10.2021 по 15.10.2021 була ініціатором опублікування непристойних фото однокласниці в соціальній мережі «Інстаграм».
У судовому засіданні мати учениці свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП, не визнала та пояснила, що її донька не причетна до викладених подій.
При підготовці до розгляду справи суддею встановлено, що дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано пояснення учнів 8 класу закладу освіти, згідно з якими фейкові сторінки в соціальній мережі «Інстаграм», опублікування фото в соціальній мережі та у додатку «Вайбер» здійснював інший учень.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
- Булінг вчителя під час онлайн-уроку – Постанова Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 року у справі № 176/1146/21
14.04.2021 року в період з 12:00 по 12:50 год. під час освітнього процесу, а саме онлайн уроку на платформі «gugle classroom» учень 7 класу систематично вчиняв психологічне насильство у відношенні вчителя української мови, що виразилось в ображанні її нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному і фізичному здоров`ю.
Особа, яка притягається до відповідальності – дідусь учня суду пояснив, що його підопічний онук запевняє його, що вищезазначеного він не вчиняв, а це зробив хтось інший із однокласників, хто саме він не знає.
Вчитель суду пояснила, що проводила онлайн урок із учнями 7-го класу. Під час уроку, коли вона увімкнула презентацію, почула фразу «я мусульманин», хто саме її промовив не знає.
Потім на екрані почали з`являтися картинки з написами у нецензурній формі і все це супроводжувалося піснями з нецензурною лексикою. Про те, що урок їй зірвав саме малолітній учень О. їй стало відомо від батьків інших учнів класу, які були присутні під час уроку разом з дітьми. Однозначно сказати, що дану подію організував саме цей учень вона не може. Відеозапис онлайн уроку на жаль не зберігся.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Наведено до ознайомлення судову практику про випадки притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення кібербулінгу та накладення адміністративного стягнення у виді усного зауваження та штрафу.
Усним зауваженням обмежився суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда, визнавши доведеним вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, що слідує з постанови від 18.07.2022 р. у справі № 405/2703/22. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.06.2022 року, неповнолітній учень гімназії систематично вчиняв булінг (цькування) відносно однокласниці, яке виразилось у психічному насильстві, а саме систематичних образах, а 05.05.2022 р. змонтував фото останньої образливого змісту та виклав його у соціальні мережі, а також погрожував нецензурною лексикою, чим завдав їй шкоди психологічного характеру. При накладенні стягнення, судом, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
За вчинення булінгу, передбаченого ч. 3ст. 173-4 КУпАП, Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 09.01.2023 року у справі № 208/6096/22 накладено штраф на батька учня в розмірі 1700 грн. В суді потерпіла зазначила, що працює вчителем історії в ліцеї. Учень 8-Б класу періодично надсилає їй домашні завдання з образливими підписами. Зазначила, що це її психологічно принижує, в неї погіршився стан здоров`я в зв`язку з психологічним тиском. Оскільки цькування не припинялось, вона змушена була написати заяву до поліції. Свідок директор ліцею пояснив, що учень відверто принижує вчителів, систематично надсилаючи домашні завдання вчителю історії та класному керівнику та підписуючи їх образливими словами. З цього приводу проводились педагогічні наради у закладі. Свідок класний керівник вказала, що учень відправляв їй домашні завдання, підписував файли «дура», «крейзі», «ракушка». Свідок практичний психолог повідомила, що даний учень неодноразово висловлював образливі прізвиська на адресу вчителя історії та свого класного керівника. Свідку соціальному педагогу відомо, що учень 8-Б класу, прикріплюючи домашні завдання з історії, підписував файли образливими словами «дура»,«кончіта», надсилав вчителю історії картинки із побажанням смерті. Пізніше з такими ж підписами він відправляв домашні завдання і класному керівнику. Суд враховує, що Р. не скористався правом з`явитись до суду та надати суду свої пояснення, докази та заперечення проти доказів, наданих працівниками поліції.
Лектор підкреслила, що провідну роль у боротьбі з кібербулінгом відведено педагогічним працівникам закладів середньої освіти, на яких, зокрема, покладено обов’язки щодо проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи із запобігання та протидії булінгу. У фокусі окресленого питання лектор навела для ознайомлення учасників відповідну судову практику:
- Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2019 р. у справі № 560/2057/19 за позовом до Департаменту освіти і науки Хмельницької міської ради про визнання дій неправомірними (приховування факту булінгу директором, неналежне дослідження обставин булінгу, поверхневий розгляд скарги матері, неналежне опитування дитини);
- Постанова ВС/КАС від 07.04.2021 р. у справі № 440/1348/20 за позовом про визнання протиправною бездіяльності органу поліції у сфері притягнення до адміністративної відповідальності та ненадання належної відповіді на повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, яке подане у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», за змістом якої Верховним Судом констатовано, що спір у цій справі виник з приводу бездіяльності відповідача (органу поліції) як суб’єкта владних повноважень, при здійсненні ним управлінських функцій, а тому ця справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства;
- Постанова ВС/КАС від 23.06.2022 р. у справі № 640/12485/20 за позовом до Державної служби якості освіти України про визнання протиправним і скасування розпорядження про усунення порушень, виявлених перевіркою, в т. ч. щодо недоліків організації антибулінгової роботи, що мало наслідком звільнення керівника.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.