Тетяна Рабко – адвокат, регіональний представник молодіжного комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області провела для адвокатів захід з підвищення кваліфікації у Вищій школі адвокатури на тему “Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Огляд судової практики”.
Під час вебінару лектор розповіла про основні вимоги щодо підтвердження витрат на правову допомогу та провела аналіз актуальної судової практики.
Лектор зазначила, що судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв’язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати – це витрати держави, які вона несе у зв’язку з вирішенням конкретної справи.
До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витратами на професійну правничу допомогу є гонорар адвоката.
Перелік доказів, які можуть підтвердити заявлений розмір витрат на правничу допомогу:
- договір про надання правової допомоги та додаткові угоди до нього,
- акт приймання-передачі наданих послуг,
- детальний розрахунок винагороди,
- рахунки на оплату,
- банківські документи про оплату послуг.
Зазначений перелік не є вичерпним.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Важливо! Обов’язок доведення не співмірності витрат під час розгляду справи у суді покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Також була наведена тематична судова практика:
- У Постанові ВеликоїПалати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі №496/3134/19 суд зазначив, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019). Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.
- У Додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 №910/6807/21 суд касаційної інстанції відхилив заперечення відповідача щодо відсутності акту приймання – передачі виконаних робіт, оскільки договором сторони погодили фіксований розмір вартості наданих послуг та крім того, подані позивачем документи дозволяють встановити зміст, обсяг та вартість наданих послуг (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18).
- У Постанові Східногоапеляційногогосподарського суду від 13 вересня 2021 р. справа №905/1603/19 про доводи апеляційної скарги про використанні у розрахунку Відповідачем щодо послуги «участь у судових засіданнях суду першої інстанції» одиниці часу «судодень», який, на думку останнього, дорівнює одному робочому дню суду, судова колегія зазначила, що відповідне заперечення Позивача засноване на суб`єктивному тлумаченні положень договору про надання юридичних послуг (правової допомоги), стороною якого він не являється, тоді як обумовлена Відповідачем та адвокатом вартість послуг з участі у судових засіданнях, виходячи з п.3 додаткової угоди до договору не залежить від тривалості таких судових засідань. При цьому, прирівнювання виду послуг «участь у судових засіданнях суду першої інстанції» до робочого дня суду не ґрунтується ані на умовах договору про надання юридичних послуг (правової допомоги), ані на здоровому глузді у розумінні п.6 ст.3 Цивільного кодексу України.
- У Постанові Верховного Суду у складіколегіїсуддівКасаційногогосподарського суду від 28 липня 2022 року по cправі № 903/781/21. суд зазначив про те, що «гонорар успіху», погоджений сторонами у підпункті «d» пункту 4.4. договору під відкладальною умовою (у разі досягнення результату: зменшення судом заявленої до стягнення з Клієнта у межах справи № 903/13/21 суми заборгованості та набрання судовим рішенням у зазначеній справі законної сили), є складовою частиною гонорару адвоката, погодженого у пункті 4.4. договору. Зазначене узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 5.46. постанови від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, відповідно до якого відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою (прим.: гонорар успіху), є складовою частиною гонорару адвоката. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що така істотна умова договору, як ціна була визначена сторонами у розділі 4.4. договору, зокрема і у підпункті «d» пункту 4.4. договору, а висновок судів про те, що сторони в порушення статті 180 Господарського кодексу України та статті 638 Цивільного кодексу України у договорі про надання правової допомоги не визначили таку істотну умову, як ціна є помилковим, зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статті 189 Господарського кодексу України, статей 627, 632, 903 Цивільного кодексу України, статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, статті 28 Правил адвокатської етики.