Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов’язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору.
КГС ВС розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі No 912/1061/20 за первісним позовом ТОВ “СПЕКТР-АГРО” до ТОВ “МОНОЛІТ-АГРО”, ОСОБА_1 про стягнення 6 284 457,34 грн та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ “СПЕКТР-АГРО” про визнання недійсним договору. За результатами судового розгляду прийнято постанову, в якій зазначено таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2020 первісний
позов задоволено повністю: стягнуто солідарно з ТОВ “МОНОЛІТ-АГРО” та ОСОБА_1 на користь ТОВ “СПЕКТР-АГРО” 4 344 734,27 грн основного боргу, 42 365,03 грн – відсотків за користування товарним кредитом, 434 888,30 грн – пені, 580 527,27 грн – 36 % річних, 12 995,61 грн – інфляційних втрат, 868 946,86 грн – штрафу, 94 266,86 грн – судового збору; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, подавши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення її перегляду в порядку апеляційного провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Апелянту надано право протягом встановленого судом строку усунути недолік апеляційної скарги – надати докази сплати судового збору в сумі 144 553,00 грн або належні докази на підтвердження того, що майновий стан апелянта перешкоджає сплаті ним судового збору в установленому порядку і розмірі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору
відмовлено, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2020 повернуто скаржнику.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до КГС ВС з касаційною скаргою, в якій просила її скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження скаржником було зазначено абзац другий
частини другої статті 287 ГПК України, а саме порушення судом апеляційної інстанції пункту 1 частини першої статті 8 Закону, оскільки, на думку скаржника, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернення апеляційної скарги.
ОЦІНКА СУДУ
КГС ВС, залишаючи ухвалу апеляційного суду без змін, зазначив таке.
Частиною першою статті 8 Закону унормовано, що враховуючи майновий стан
сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
Згідно із частиною другою статті 8 зазначеного закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення
судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об’єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Колегія суддів КГС ВС зазначила, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб’єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов’язок, а право суду
на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити,
розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
За оцінкою суду апеляційної інстанції наведені скаржником обставини для
обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору не передбачають відповідно до статті 8 Закону можливість відстрочення сплати судового збору, і тому в задоволенні такого клопотання судом було відмовлено.
Аргументи скаржника про недослідження апеляційним судом обставин, якими він обґрунтовував тяжкий майновий стан, були безпідставими, оскільки ухвала суду апеляційної інстанції містить доводи, якими суд обґрунтовує відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів КГС ВС дійшла висновку про те,
що, повертаючи апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2020 з підстав неусунення скаржником недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення процесуального закону.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 12.03.2021 у справі No 912/1061/20 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95469405.