Внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Де і що дивитися, щоб виграти справу: адвокат Готін

Олександр Готін – адвокат, голова Комітету з питань антикорупційної політики НААУ, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, провів у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР: де і що дивитися, щоб виграти справу?».

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно приписів пункту 1 Глави 2 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затверджений Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 р. № 298, до Реєстру вносяться відомості, зокрема, про:

  • час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
  • прізвище, ім’я, по батькові [найменування] потерпілого або заявника;
  • інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
  • короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
  • попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті [частини статті] закону України про кримінальну відповідальність;
  • передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування [частина п’ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 КПК];
  • прізвище, ім’я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, прізвище, ім’я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача [уповноваженої особи інших підрозділів], який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;
  • дату та час затримання особи [звільнення]; обрання, зміну та скасування запобіжного заходу; час та дату повідомлення про підозру.

З системного аналізу положень КПК та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення вбачається, що після надходження заяви першочергово до ЄРДР вносяться відомості про кримінальне правопорушення.

Опісля на підставі відповідних постанов призначається прокурор – процесуальний керівник та слідчий, про що невідкладно в ЄРДР вносяться відповідні відомості, про керівника органу дізнання, дізнавача [уповноваженої особи інших підрозділів], який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво; дату та час затримання особи [звільнення]; обрання, зміну та скасування запобіжного заходу; час та дату повідомлення про підозру тощо.

Внесення відомостей до ЄРДР пізніше від строку, визначеного ст. 214 КПК [24 години], не є істотним порушенням і не тягне визнання доказів недопустимими

Про вчинення кримінального правопорушення може заявити фізична чи юридична особа шляхом подання відповідної заяви/повідомлення, які можуть бути як усними, так і письмовими (пункт 1 Розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах [підрозділах] поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події [затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 р. № 100]).

Усні заяви [повідомлення] уповноважена службова особа органу [підрозділу] поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, форма якого наведена в додатку 2 цього Порядку керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача [уповноваженої особи інших підрозділів], який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво; дату та час затримання особи [звільнення]; обрання, зміну та скасування запобіжного заходу; час та дату повідомлення про підозру тощо.

Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення надає змогу стороні захисту, а в подальшому і суду пересвідчитися чи були законні підстави для початку кримінального провадження

Отримання заяви про кримінальне правопорушення не є слідчою [розшуковою] дією. Тому проведення цієї процесуальної дії до моменту внесення відомостей в ЄРДР не підпадає під заборону, яка визначена частиною 3 статті 214 КПК.

Окремо увагу лектор звернув на інститут анонімного звернення. Якщо передбачені ч. 1 ст. 214 КПК дії були реалізовані на підставі анонімного звернення, досудове розслідування кримінального провадження вважається розпочатим з порушенням передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури. Анонімні заяви чи повідомлення, що містять відомості про кримінальне правопорушення чи іншу подію, які надійшли до органу [підрозділу] поліції, реєструються в ІТС ІПНП [журналі ЄО], службах діловодства органу [підрозділу] поліції та за дорученням керівника органу [підрозділу] поліції або особи, яка виконує його обов’язки, передаються до структурного підрозділу органу [підрозділу] поліції за відповідним напрямом діяльності для вжиття необхідних заходів.

Анонімна заява не реєструється як підстава для відкриття кримінального провадження, а лише є підставою для перевірки викладеної в ній інформації. Після чого відомості до ЄРДР може бути внесено за рапортом працівника поліції, який встановив наявність ознак злочину у заяві чи повідомленні.

Якщо кримінальне провадження реєструється за анонімною заявою, це означає, що досудове розслідування кримінального провадження було розпочато з порушенням передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури.

Можливість подати заяву або повідомлення про кримінальне правопорушення без зазначення прізвища, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника передбачена для кримінальних правопорушень, які віднесені до підслідності Державного бюро розслідувань. Такі заяви і повідомлення розглядаються за умови, що відповідна інформація стосується конкретної особи або містить фактичні дані про вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, які можуть бути перевірені [ст. 8 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»].

Олександр Готін зазначає, що початок досудового розслідування пов’язаний з моментом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а не з моментом реєстрації кримінального провадження. Згідно пункту 2 Глави 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань керівник органу прокуратури, органу досудового розслідування, органу дізнання після перевірки внесених до Реєстру відомостей реєструє кримінальне провадження. В Реєстрі автоматично фіксується дата обліку інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Факт реєстрації кримінального правопорушення [провадження] настає з моменту підтвердження керівником органу прокуратури або органу досудового розслідування, органу дізнання таких відомостей.

Зосередився лектор і на відомостях, що мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

  1. До Єдиного реєстру досудових розслідувань окремо вносяться відомості щодо кожного конкретного епізоду злочинного діяння і за кожним з них реєструються окремі кримінальні провадження. Здійснені до внесення в ЄРДР слідчі (процесуальні) дії та їхні результати являють собою недопустимі докази і на них не може ґрунтуватися обвинувачення у скоєнні злочину.
  2. Діяння може вважатися кримінальним правопорушенням лише за умови, якщо воно визнається таким чинною нормою Особливої частини Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 214 КПК до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні положення містяться в пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення. Згідно пункту 2 Глави 1 і пункту 7 Глави 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення до Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п’ятої статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

  1. Помилки при внесенні до ЄРДР відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабула), які перетворюють зібрані органом досудового розслідування докази на недопустимі.

Як випливає зі змісту пункту 14 Глави 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, при внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення [фабули], в обов’язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи [осіб] або дані про юридичну особу [осіб], яка [які] є потерпілою [потерпілими], дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.

Таким чином, якщо вищезазначені відомості не внесені до ЄРДР, може мати місце порушення вимог частини 3 статті 214 КПК з настанням правових наслідків у виді недопустимості доказів.

  1. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вноситься попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Слідчий управнений винести постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення. Перекваліфікація здійснюється в межах одного і того самого кримінального правопорушення.

Касаційний кримінальний суд в своїх постановах неодноразово звертав увагу, що відповідно до частини 5 статті 214 КПК до ЄРДР вноситься попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Суд касаційної інстанції спеціально звертає увагу саме на ознаку «попередня». В разі наявності підстав, що зумовлюють зміну кваліфікації на стадії після повідомлення про підозру (заміна раніше повідомленої підозри або підстави для повідомлення нової), згідно зі ст. 279 КПК слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені ст. 278 цього Кодексу.

Таким чином, механізм внесення змін на цій стадії, визначений ч. 4 ст. 278 КПК, згідно з якою крім дати і часу повідомлення про підозру та інших відомостей, слідчим, прокурором до ЄРДР невідкладно вноситься і правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність Касаційний кримінальний суд послідовно обстоює позицію, що немає порушень статті 214 КПК, якщо на момент прийняття процесуальних рішень у органу досудового розслідування не було даних, щодо обставин, які повинні бути відображені в фабулі.

Звертає Касаційний кримінальний суд увагу і на справи, де на момент внесення відомостей до ЄРДР реєстратор не має експертного висновку про тяжкість тілесних ушкоджень. Верховний Суд для таких ситуацій допускає можливість суб’єктивної оцінки тяжкості тілесних ушкоджень без наявності експертного висновку про тяжкість тілесних ушкоджень.

Оскільки на виконання ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться, в тому числі, попередні відомості про вчинення кримінального правопорушення, то в подальшому при уточненні попередніх відомостей орган розслідування може змінювати кримінально-правову кваліфікацію діяння особи.

Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає обов’язку слідчого, прокурора реєструвати в ЄРДР іншого кримінального провадження, якщо здійснюється перекваліфікація діяння особи.