Дії працівника поліції, які полягали у вільному завантаженні файлу, що містив ознаки порнографії, в ході моніторингу ним мережі «Інтернет», не були спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а тому відповідно до ст. 223 КПК такі дії не належать до слідчих (розшукових) дій, не призвели до втручання у приватне спілкування, оскільки доступ до файлів не обмежувався їх власником, володільцем, і такі дії не були пов’язані з подоланням будь-яких систем логічного захисту.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
Місцевий суд визнав невинуватим ОСОБА_1 у пред’явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 301 КК. (в ред. Закону України № 770-VІІІ від 10.11.2015) та виправдав у зв’язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.
Апеляційний суд цей вирок скасував, ухваливши свій, яким визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 301 КК (в ред. Закону України № 770-VIII від 10.11.2015), звільнивши його від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК.
У касаційній скарзі захисник, зокрема, наголошує про недопустимість відомостей, які були отримані у результаті зняття інформації з електронних та телекомунікаційних інформаційних систем, оскільки ця НСРД була проведена в порушення вимог ст. 258 КПК. Тобто на думку захисника, працівники поліції проводили НСРД до внесення відповідних відомостей до ЄРДР та за відсутності
необхідних дозволів на їх проведення.
Позиція ККС
Змінено вирок апеляційного суду, а саме виключено з обсягу обвинувачення два епізоди злочинної діяльності. В решті вирок залишено без зміни.
Обґрунтування позиції ККС
ККС вважає безпідставними вказані вище твердження.
Відповідно до матеріалів цього кримінального провадження співробітниками відділу протидії кіберзлочинам НП проводився моніторинг мережі «Інтернет», в ході якого здійснено вільне завантаження файлу, що містив ознаки порнографії. Такі дії не були спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а тому відповідно до ст. 223 КПК не належать до слідчих (розшукових) дій, не призвели до втручання у приватне спілкування, оскільки доступ до файлів не обмежувався їх власником, володільцем, і такі дії не були пов’язані з подоланням будь-яких систем логічного захисту.
Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 09.05.2023 у справі № 554/5867/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/110807769