Ухвала про відмову в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа, постановлена під час вирішення судом процесуального питання, пов`язаного з виконанням судового рішення, не може бути підставою для закриття провадження у справі за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України).
Заява (подання державного / приватного виконавця) з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних (господарських) справах, у тому числі і про видачу дубліката виконавчого документа, підлягає розгляду без відкриття провадження у справі.
Державний/приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України)
Велика Палата Верховного Суду розглянула справу за заявою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката виконавчого листа за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року, і прийняла постанову, в якій зазначила таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра».
Заяву мотивувало тим, що 25 серпня 2023 року на електронну адресу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» надійшов лист Першотравенського МВ ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, з якого вбачається, що у період з 25 травня до 27
листопада 2015 року у них на виконанні перебувало виконавче провадження про
стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра», яке було завершено 27 листопада 2015 року на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
За інформацією Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 28 серпня 2023 року виконавчий лист не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби чи на виконанні у приватних виконавців. Докази
направлення копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 листопада 2015 року відсутні.
Про існування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 листопада 2015 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» довідалося із зазначеного листа від 25 серпня 2023 року. У зв’язку з цим заявник просив видати дублікат виконавчого листа.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, закрив провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України. Вказував, що заявник вже звертався з аналогічною заявою у 2020 році, у задоволенні якої було відмовлено судом, відповідна заява не оскаржувалась заявником та набрала чинності.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Розділ VI ЦПК України (розділ V ГПК України) врегульовує розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб). Розгляд таких процесуальних питань не є окремим видом судового провадження, а є виконанням судових рішень як заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.
Отже, видача дубліката виконавчого документа є процесуальним питанням, повязаним з виконанням судових рішень (стаття 370 розділу VI ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року), яке Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147- VIII винесено в розділ ХІІІ «Перехідні положення» чинної редакції ЦПК України у звязку із запровадженням порядку видачі судом виконавчого документа в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 Велика Палата
Верховного Суду виснувала, що за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК
України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали
законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі,
ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той
самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної
сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно із вказаним пунктом підставою
для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.
Отже, ухвала про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви про видачу
дубліката виконавчого документа, постановлена під час вирішення судом
процесуального питання, пов`язаного з виконанням судового рішення, не є
ухваленням рішення, яке набрало законної сили в розумінні статей 186, 255 ЦПК
України (статей 175, 231 ГПК України).
Така ухвала про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви під час
вирішення судом процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового
рішення, не може бути підставою для закриття провадження у справі за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктом 3 частини першої статті 231 ГПК України).
При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що учасники
судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися
процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не
допускається.
Отже, наявність ухвали про відмову у задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, є підставою застосування наслідків, визначених пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України (подання клопотання (заяви) для вирішення
питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових
обставин).
Разом з тим, розділ VI ЦПК України (розділ V ГПК України), яким врегульовано вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, не передбачає відкриття / відмови у відкритті / закриття провадження у справі під час вирішення таких питань.
Заява (подання державного / приватного виконавця) з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних (господарських) справах, у тому числі і про видачу дубліката виконавчого документа, підлягає розгляду без відкриття провадження у справі.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду висновує, що розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, у тому числі і заміна стягувача у виконавчому провадженні, і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не
буде виконане в порядку, передбаченому законом.
Тому державний/приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129
Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених
статтею 44 ЦПК України).
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду відступає від правового висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 січня 2019 року у справах №5023/2082/12 та № 42/339-10 щодо можливості закриття провадження у справі за повторно поданою заявою про видачу дубліката виконавчого документа заміну сторони виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України (пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України)
Детальніше з текстом постанови ВП ВС від 13 листопада 2024 року у справі №186/871/14-ц можна ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/123410904
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.