Верховний Суд відмовив колишньому судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдану Львову та Службі безпеки України (третій особі у справі) у задоволенні клопотань про участь у судовому засіданні, призначивши розгляд його касаційної скарги в порядку письмового провадження з 10 липня 2026 року.
Передісторія справи
15 вересня 2022 року журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) оприлюднили розслідування «Український суддя з російським паспортом», навівши докази того, що тодішній голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та заступник Голови Верховного Суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації — за даними журналістів, він отримав російське громадянство 1999 року в Москві, вже працюючи суддею в Україні, а 2012 року оновив паспорт після досягнення 45-річного віку. Сам Львов ці звинувачення категорично заперечує, наполягаючи, що ніколи не мав і не набував статусу громадянина Росії.
4 жовтня 2022 року тодішній Голова Верховного Суду Всеволод Князєв на підставі інформації Служби безпеки України видав наказ про відрахування Львова зі штату Верховного Суду. Львов оскаржив цей наказ до суду, вимагаючи визнати його протиправним, поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Судова хронологія
10 січня 2024 року Київський окружний адміністративний суд (правонаступник ліквідованого ОАСК) частково задовольнив позов Львова: визнав наказ Голови Верховного Суду протиправним, скасував його та зобов’язав Верховний Суд поновити Львова в штаті Касаційного господарського суду з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 5 жовтня 2022 року.
Верховний Суд не погодився з цим рішенням і оскаржив його в апеляційному порядку. 12 червня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення першої інстанції та відмовив Львову в задоволенні позовних вимог.
Львов подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Справу передавали на розгляд Великої Палати Верховного Суду як таку, що містить виключну правову проблему (одноосібне припинення повноважень судді головою Верховного Суду на підставі листа СБУ про іноземне громадянство), однак 9 червня 2026 року Велика Палата повернула справу до Касаційного адміністративного суду для розгляду відповідною колегією.
Ухвала про відмову у виклику сторін
Готуючись до касаційного розгляду, суддя-доповідач Касаційного адміністративного суду Олеся Радишевська дослідила клопотання Львова (у касаційній скарзі) та Служби безпеки України (у відзиві на неї) про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Суд відмовив у задоволенні обох клопотань, обґрунтувавши це так:
- відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про виклик учасників справи для надання пояснень вирішується судом лише за наявності потреби такі пояснення заслухати;
- проаналізувавши матеріали касаційної скарги, відзиву та зміст попередніх судових рішень, суд не побачив необхідності в поясненнях сторін для касаційного перегляду цієї справи;
- «бажання учасника справи викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників»;
- сторони мають достатні процесуальні гарантії й без усного засідання — право знайомитися з рухом справи через процесуальні документи та безпосередньо з матеріалами справи, включно з аргументами протилежної сторони, і реагувати на них у порядку, передбаченому КАС України.
На підтвердження цієї позиції суд послався на практику Європейського суду з прав людини — рішення у справах «Аксен проти Німеччини» (1983) та «Варела Ассаліно проти Португалії» (2002), за якими публічний розгляд не є обов’язковим у кожній справі: коли вирішуються переважно питання права, а фактичні обставини сторонами не оспорюються, розгляд на основі письмових матеріалів визнається ЄСПЛ достатнім для дотримання вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про справедливий судовий розгляд.
Результат
Верховний Суд закінчив підготовчі дії у справі та призначив її розгляд у порядку письмового провадження з 10 липня 2026 року. Ухвала набрала законної сили з моменту підписання суддею, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Це означає, що резонансна справа про повернення Богдана Львова на посаду судді Верховного Суду вирішуватиметься виключно на підставі письмових матеріалів — без публічного слухання, участі сторін, представників ЗМІ чи громадськості.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.