ВС вкотре не забезпечив єдності судової практики: питання оформлення ордерів

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду наголосив на тому, що відсутність в ордері адвоката назви конкретного суду є підставою для повернення апеляційної скарги.

Рішення за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/90989930

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції послався, зокрема, на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, відповідно до якої системний аналіз положень статті 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема, в графі “Назва органу, в якому надається правова допомога”, з огляду на що вказав, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Така позиція суперечить постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за справою № 428/3851/19, в якій зазначалось, що графа в ордері на надання правової допомоги «Назва органу, в якому надається правова допомога» про те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій, є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб’єктної юрисдикції судів.