У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Втрати українського бізнесу: чи можна розраховувати на компенсацію?», який провела Анастасія Сербіна, адвокат, заступниця Голови комітету НААУ з питань правового регулювання органів місцевого самоврядування.
Станом на сьогодні існує досить розгалужена нормативно-правова база, яка в одному законодавчому акті не надає відповіді на всі запитання.
Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України були прийняті важливі підзаконні-нормативно правові акти, які надають бачення стосовно компенсації для юридичних осіб:
- • Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений Постановою КМУ від 20.03.2022 року № 326;
- • Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією РФ, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затверджена Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 року № 3904/1223 (далі – Методика від 18.10.2022 року № 3904/1223).
Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20.03.2022 № 326 шкода та збитки, завдані Україні внаслідок збройної агресії РФ, мають оцінюватися від 19.02.2014 року та повинні здійснюватися окремо за різними напрямами.
- 1. Втрати житлового фонду та об’єктів благоустрою;
- 2. Втрати об’єктів громадських будівель;
- 3. Втрати об’єктів житлово-комунального господарства;
- 4. Шкода, завдана земельним ресурсам;
- 5. Втрати надр;
- 6. Збитки, завдані водним ресурсам;
- 7. Втрати лісового фонду;
- 8. Втрати інфраструктури;
- 9. Втрати енергетичної інфраструктури.
Ще однією категорією втрат є втрати установ та організацій (крім установ та організацій оборонно-промислового комплексу), яка включає втрати установ та організацій усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна.
Відповідальні за даною категорією – обласні, Київська міська держадміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації).
Оцінюється вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна установ та організацій недержавної форми власності (реальні збитки) та упущена вигода установ та організацій недержавної форми власності.
Детально лектор зупинилася на розгляді економічних втрат підприємств, у т.ч. господарських товариств, крім оборонно-промислового сектору, які прямо стосуються українського бізнесу.
Механізм оцінки (визначення розміру) збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям та іншим суб’єктам господарювання всіх форм власності внаслідок збройної агресії, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб’єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб’єктів господарювання станом на дату оцінки, яка є датою не раніше ніж 23 лютого 2022 року, визначений Методикою від 18.10.2022 року № 3904/1223.
Йдеться про:
1. Фактичні втрати:
- • Знищення майна;
- • Пошкодження майна;
- • Втрати фінансових активів.
2. Упущену вигоду від неможливості чи наявності перешкод у провадженні господарської діяльності.
У такому разі оцінюється:
- • вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності;
- • вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності;
- • упущена вигода підприємств недержавної форми власності;
- • втрати підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.
Оцінка збитків може здійснюватися шляхом проведення:
- • незалежної оцінки збитків, яка забезпечується суб’єктами оціночної діяльності – суб’єктами господарювання, визнаними такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;
- • судової експертизи (експертне дослідження), що пов’язана з оцінкою збитків, та діяльністю судових експертів, що пов’язана з оцінкою майна. При цьому в дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов’язані з оцінкою збитків, що визначені Методикою.
За умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.
Визначення розміру збитків у вартісному виразі відбувається шляхом обрахування:
- • Ринкової вартості;
- • Вартості заміщення;
- • Вартості відтворення;
- • Валової вартості девелопменту.
Джерелом інформації для оцінки є:
- • Огляд об’єкта оцінки;
- • Документація;
- • Пояснення;
- • Додаткові відомості, необхідні для проведення оцінки.
Огляд об’єкта проводиться з урахуванням режимних обмежень та за умови наявності доступу до такого об’єкта (на дату оцінки здійснено розмінування, доступ до майна наявний, безпечний та інше).
Згідно Методики від 18.10.2022 року № 3904/1223, упущеною вигодою є розмір накопиченого протягом визначеного періоду часу прибутку, що його міг отримати власник (балансоутримувач, користувач) пошкодженого, втраченого та (або) знищеного майна за умови, що майно не було пошкоджене, знищене або втрачене внаслідок збройної агресії.
Строки для упущеної вигоди:
- дати знищення, втрати або пошкодження майна + 3 місяці після завершення воєнного стану;
- необхідний для підготовки місця розташування активу до відновлення;
- строк технічного відновлення активу до стану, у якому він перебував на дату заподіяння шкоди.
Анастасія Сербіна також зупинила увагу на питанні чи може юридична особа розраховувати на компенсацію за знищену/пошкоджену нерухомість.
Методикою проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022 року № 144 визначені категорії пошкоджень:
I категорія – рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом ремонту, в тому числі капітального ремонту – наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкції, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи;
ІІ категорія – рекомендовано виконання робіт з відновлення та капітального ремонту, реконструкції – наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт із часткового аварійного демонтажу частин об’єкта або його окремих конструкцій (далі – частковий аварійний демонтаж), підсиленням об’єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій.
III категорія – рекомендовано виконання невідкладних робіт з демонтажу (ліквідації) об’єкта – об’єкти, не придатні для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта.
Від того, який ступінь пошкоджень присвоюється майну, залежить спосіб компенсації.
Відповідно до прийнятого Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», який набуде чинності 22 травня 2023 року, компенсація здійснюватиметься лише на майно, яке не знаходилось станом на 24.02.2022 року на тимчасово окупованій території.
Що стосується знищених об’єктів, компенсація може надаватися за:
- квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
- об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
- складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами, за умови що на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.
Якщо йдеться мова про пошкоджені об’єкти, додатково можлива компенсація за спільне майно багатоквартирного будинку, відмінне від земельної ділянки.
Згідно Закону отримати компенсацію зможуть виключно фізичні особи-підприємці у контексті бізнесу та ОСББ, управителі, ЖБК – у разі отримання компенсації за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку.
Однак Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за пошкоджене/знищене майно можуть визначатися додаткові категорії осіб, яким може надаватися компенсація за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна.
Способами компенсації за зруйноване майно є:
- Фінансування придбання;
- Кошти зі спеціальним режимом для фінансування будівництва приватного будинку.
Розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна визначається щодо кожного отримувача компенсації та кожного знищеного об’єкта нерухомого майна окремо, виходячи із загальної площі знищеного об’єкта нерухомого майна та вартості 1 квадратного метра площі знищеного об’єкта нерухомого майна.
Способами компенсації за пошкоджене майно є:
- Надання будівельної продукції;
- Виконання робіт.
Наразі представникам українського бізнесу варто подати повідомлення про знищене чи пошкоджене нерухоме майно:
- Самостійно (Портал Дія, з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
- Через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.
Сьогодні важливо розглядати різні шляхи для ймовірної компенсації бізнесу, адже станом на зараз український бізнес в контексті отримання права на компенсацію є цілком незахищеним, захищаються фізичні особи-підприємці виключно в аспекті нерухомості. Все інше – це початок виконання Україною своїх позитивних зобов’язань, який надає реальну надію на те, що Україна прийме не тільки підзаконні нормативно-правові акти, але й створить відповідні механізми реалізації.
Наразі вже розглядаються такі варіанти для компенсації:
- • компенсація збитків Міжнародною комісією з розгляду претензій фізичних, юридичних осіб та держав щодо збитків, завданих війною;
- • компенсація збитків спеціально створеною комісією на національному рівні (фонд ліквідації наслідків збройної агресії);
- • стягнення збитків в судовому порядку в національному суді;
- • стягнення збитків за рішенням іноземного суду;
- • звернення до ЄСПЛ;
- • звернення до міжнародного інвестиційного арбітражу.