Зразки, що отримуються для проведення експертизи, самі по собі не містять обставин, що входять до предмета доказування у кримінальному провадженні, а тому не мають доказового значення.
Відеозапис допиту свідка, якого надалі було визнано підозрюваним, що був використаний органом досудового розслідування як зразок голосу для проведення експертного дослідження, не порушує приписи п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК, якщо отримані під час допиту цієї особи дані не використовувалися.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, та виправдав на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. Цим же судовим рішенням ОСОБА_2 визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Апеляційний суд залишив без зміни вказаний вирок.
У касаційній скарзі прокурор, серед іншого, зазначає, що є безпідставними
твердження суду про недопустимість висновків комплексної судово-
криміналістичної експертизи відео-, звукозапису та судово-лінгвістичної
(семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення внаслідок
використання копій фонограм допиту свідка ОСОБА_2. Вказує, що вказані
фонограми надавалися органом досудового розслідування на дослідження
експерту як вільно відібрані зразки, а тому обставини, визначені п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК, що тягнуть за собою недопустимість доказів, відсутні.
Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС не вбачає підстав для
скасування ухвали апеляційного суду за доводами прокурора, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні інших належні та допустимі докази, які би у своїй сукупності доводили винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у інкримінованих їм злочинах.
Водночас колегія суддів ККС не погоджується з іншими мотивами визнання недопустимості висновку експерта, про що слушно йдеться у касаційній скарзі прокурора.
Так, твердження апеляційного суду про те, що використання експертом як зразка голосу виправданого ОСОБА_2 матеріального носія із записом допиту останнього як свідка у кримінальному провадженні в силу п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК призводить до недопустимості його висновку, є безпідставними.
Зразки, що отримуються для проведення експертного дослідження, самі по собі не містять обставин, що входять до предмета доказування у кримінальному провадженні, а тому не мають доказового значення. Їх особливий процесуальний статус покликаний насамперед на перевірку вже наявного у сторони кримінального провадження доказу, забезпечення повноти й об’єктивності проведеного дослідження з метою встановлення предмету
конкретної експертизи.
У цій справі відеозапис допиту ОСОБА_2, якого у подальшому було визнано підозрюваним, використано органом досудового розслідування виключно як зразок голосу для проведення експертного дослідження, у ході якого інформативні дані, що були отримані під час допиту цієї особи, не використовувалися. А тому підстави стверджувати про недопустимість висновку експерта з огляду на приписи п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК, відсутні.
Детальніше з текстом постанови ВС від 20.06.2022 у справі No 646/8454/17 (провадження No 51-381км22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105012014.