Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Виправдання у справах про порушення встановлених законом обмежень щодо сумісництва, одержання подарунків, використання службової інформації (статті 172-4, 172-5, 172-8 КУпАП)”, Горох Олексій, адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету “Києво-Могилянська академія”, заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, експерт в галузі кримінального права та процесу, розповів про корупцію та корупційні правопорушення.
Корупція – використання особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей:
- 1) з метою одержання неправомірної вигоди або
- 2) прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або
- 3) обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 статті 3 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
Корупційне правопорушення – діяння, що містить ознаки корупції вчинене особою, зазначеною у ч. 1 статті 3 Закону «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено:
- а) кримінальну,
- б) дисциплінарну,
- в) цивільно-правову відповідальність.
Правопорушення, пов’язані з корупцією
- не містять ознак корупції;
- порушує встановлені Законом «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження;
- вчинене особою, зазначеною в ст. 3 цього Закону;
- установлено відповідальність:
- а) кримінальну,
- б) адміністративну,
- в) дисциплінарну
- г) цивільно-правову
Адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.
- • 1. Склад правопорушення – формальний.
- • 2. З об’єктивної сторони – активні дії або бездіяльність.
- • 3. Настання шкідливих наслідків не є обов’язковою ознакою.
- • 4. З суб’єктивної сторони – вчиняються лише умисно.
- • 5. Суб’єкт – вичерпно визначений в ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Особам, зазначеним у ч. 1 статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою:
- – одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб,
- – використовувати будь-яке державне чи комунальне майно
- – використовувати кошти в приватних інтересах.
Правові наслідки вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією:
- 1) Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом (ч. 5 ст. 65)
- 2) За вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 статті 3 Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
- 3) Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
- 4) Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством (ч. 1 ст. 59).
- 5) Обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом (ч. 4 ст. 59).
- 6) Збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку (ст. 66).
- 7) Активи, набуті внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку. Активи, щодо яких судом на підставі поданих доказів не встановлено, що вони або грошові кошти, необхідні для їх придбання, були набуті за рахунок законних доходів, є необґрунтованими і підлягають стягненню в дохід держави за рішенням суду в установленому законом порядку.
Обсяг цих правообмежень доволі значний у застосуванні стосовно підозрюваної особи в корупції, тому є запит на правовому допомогу у адвокатів, щодо представництва у цих справах.
Відповідно статті 255, особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення є:
- 1) уповноважені на те посадові особи Національної поліції (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище);
- 2) уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції (в частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище)
- 3) прокурор
Стосовно обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, то особам, зазначеним у пункті 1 ч.1 ст.3 Закону забороняється:
- займатися іншою оплачуваною ( крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та судівської практики в спорті) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України
- входити до складу правління, інших законодавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організацій, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частинами, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади, ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Порушення особою встановлених законом обмежень, зазначених вище, тягне за собою накладання штрафу від 300 (5100 грн.) до 5000 (8500 грн.) НМДГ з конфіксацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.
Щодо “забороненого” подарунку, то особам, зазначеним у п.1.2 ч. 1 ст.3 Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:
- у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування
- якщо особа, яка дарує, перебуває перебуває в підпорядкуванні такої особи
Одержання подарунка для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування→повинно розглядатися як злочин (ст. 354, 368, 368-4 КК).
В силу роз’яснень Статті 9.КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.