Вирішуючи спори про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав, суд з’ясовує , чи наявні в організації колективного управління статус та права на здійснення діяльності

Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» в інтересах Приватного підприємства «Світова музика» звернулася до фізичної особи – підприємця з позовом про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у зв’язку з неправомірним використанням відповідачем музичних творів «Papi», «If it Аin’t Love», «Can’t Remember To Forget You».

Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено.

КГС ВС, скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, зауважив таке.

Відповідно до статті 45 Закону суб’єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31–33 Закону право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право в установленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам). Використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за винятком випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Зважаючи на приписи ГПК України щодо обов’язку доказування і подання доказів господарському суду, під час вирішення питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке : 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, факт використання об’єктів цих прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди – розмір шкоди і причинно-наслідковий зв’язок між завданою шкодою та діями відповідача. Якщо права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав. У таких випадках обов’язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача; 2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об’єкта суміжних прав. В іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного у заподіянні шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Ураховуючи приписи статей 48, 49 Закону, за наявності договорів із суб’єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 цього Закону, яка надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

За змістом частин першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Зважаючи на наведені норми, КГС ВС зазначив про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про те, що на підставі договору про передачу в управління майнових прав на об’єкти авторських прав Товариство з обмеженою відповідальністю «Олл Мьюзик Паблишинг» надало Приватному підприємству «Світова Музика» дозвіл на використання об’єктів права інтелектуальної власності на території України, у тому числі на музичні твори «Papi», «If it Ain’t Love», «Can’t Remember To Forget You» Rhythmix Mix, а позивач на підставі договору про управління майновими авторськими правами та декларацій музичних творів набув повноваження здійснювати колективне управління майновими правами суб’єкта авторського права – Приватного підприємства «Світова Музика», у тому числі щодо зазначених музичних творів, а також звертатися до суду за захистом порушених прав і стягнення компенсації.

Згідно із частиною другою розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», який набрав чинності 22.07.2018, свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій колективного управління, видані до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через дев’ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у сферах, щодо яких Закон передбачає здійснення розширеного та обов’язкового колективного управління, – з оголошеної Установою відповідно до частини четвертої статті 15 цього Закону дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері. Після втрати чинності свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій юридичні особи, які не були включені до Реєстру організацій колективного управління в порядку, визначеному цим Законом, зобов’язані вчинити дії, передбачені частиною четвертою статті 18 цього Закону.

Отже, з 22.04.2019 діють нові правила діяльності організацій колективного управління, які передбачають проходження ними реєстрації за процедурою, визначною цим Законом.

Суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та не з’ясували наявності у Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» на момент подання позову до суду статусу та прав на здійснення діяльності організації колективного управління.

Наведені доводи були заявлені відповідачем в суді, однак залишені судом поза увагою, що призвело до порушення балансу прийняття доводів та заперечень сторін судом.

З огляду на наведене КГС ВС скасував рішення попередніх судових інстанцій, якими було задоволено позовні вимоги, направив справу на новий розгляд для вжиття передбачених законом заходів з метою всебічного, повного та об’єктивного встановлення обставин справи, прав і обов’язків сторін.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 12.03.2020 у справі No 907/291/19 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/88210962