Вищий антикорупційний суд колегією суддів розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисників Солонини І.Ю., Диканя А.П., Тхорівського М.С., Іванчика Р.Б. про закриття кримінального провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України;
ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,
ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,
з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
22 червня 2016 року Головним слідчим управлінням Служби безпеки України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000243 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
22 червня 2016 року Головним слідчим управлінням Служби безпеки України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016000000000244 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
12 липня 2016 року постановою Генеральною прокуратури України визначено підслідність злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні № 22016000000000244 за слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України. Матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 22016000000000243 та № 22016000000000244 об`єднано в одне провадження, якому присвоєно номер № 22016000000000243.
01 серпня 2016 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140250000827 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
12 грудня 2016 року Національним антикорупційним бюро України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000479 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
17 січня 2017 року постановою Генеральною прокуратури України матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 2201600000000243 та № 12016140250000827 об`єднано в одне кримінальне провадження, якому присвоєно номер № 2201600000000243.
27 січня 2017 року Головним слідчим управлінням Служби безпеки України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017000000000020 та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
29 березня 2017 року постановою Генеральною прокуратури України матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 2201600000000243 від 22 червня 2016 року та № 22017000000000020 від 27 січня 2017 року об`єднано в одне кримінальне провадження, якому присвоєно номер № 2201600000000243.
02 серпня 2017 року постановою Генеральної прокуратури України матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 2201600000000243 від 22 червня 2016 року та № 5201600000000479 від 12 грудня 2016 року об`єднано в одне кримінальне провадження, якому присвоєно номер № 2201600000000243.
16 січня 2018 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 2201600000000243.
19 січня 2018 року повідомлено про підозру ОСОБА_3
12 березня 2018 року постановою Генеральною прокуратури України продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22 червня 2016 року до шести місяців, тобто до 16 липня 2018 року.
03 липня 2018 року постановою Генеральною прокуратури України продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22 червня 2016 року до восьми місяців, тобто до 16 вересня 2018 року.
06 вересня 2018 року з матеріалів досудового розслідування № 22016000000000243 виділено у окреме провадження матеріали за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України якому присвоєно номер № 52018000000000856.
06 вересня 2018 року постановою Генеральною прокуратури України доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року, за ознаками злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, детективам НАБУ.
10 вересня 2018 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у кримінальному провадженні № 52018000000000856.
10 вересня 2018 року підозрюваним ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
11 грудня 2018 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 29 березня 2019 року.
17 жовтня 2019 року ухвалою Вищого антикорупційного суду представнику ТОВ «Енергія – Новий Розділ» та ТОВ «НВП «Енергія – Новояворівськ» встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року до 17 грудня 2019 року включно, після спливу якого представник цих юридичних осіб буде вважатися таким, що реалізував своє право на доступ до матеріалів вказаного кримінального провадження.
18 грудня 2019 року постановою детектива НАБУ Самойленка М.В. підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.
18 грудня 2019 року постановою детектива НАБУ Самойленка М.В. підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в міжнародний розшук.
18 грудня 2019 року постановою детектива НАБУ Самойленка М.В. досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року зупинено з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
26 грудня 2019 року постановою прокурора відновлено досудове розслідування у зв`язку з необхідністю проведення процесуальних дій.
26 грудня 2019 року постановою прокурора матеріали за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України виділено в окреме провадження за № 52019000000001208.
26 грудня 2019 року постановою детектива НАБУ Самойленка М.В. досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року зупинено з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
26 грудня 2019 року детективом НАБУ Івановим О.В. складено, підписано та затверджено прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року в частині обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5
28 грудня 2019 року прокурор супровідним листом направив обвинувальний акт від 26 грудня 2019 року відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 до Вищого антикорупційного суду. Про таку обставину свідчить поштовий конверт та опис вкладення.
09 січня 2020 року обвинувальний акт від 26 грудня 2019 року відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 із реєстром матеріалів досудового розслідування надійшов до Вищого антикорупційного суду.
13 січня 2020 року постановою детектива НАБУ Самойленка М.В. відновлено досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року.
13 січня 2020 року постановою детектива НАБУ Самойленка М.В. досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року зупинено з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
27 січня 2020 року постановою детектива НАБУ Самойленка М.В. відновлено досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року.
27 січня 2020 року детективом НАБУ Івановим О.В. складено, підписано та затверджено прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року в частині обвинувачення ОСОБА_4
28 січня 2020 року прокурор супровідним листом направив обвинувальний акт від 27 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду. Про таку обставину свідчить поштовий конверт та опис вкладення.
29 січня 2020 року обвинувальний акт із реєстром матеріалів досудового розслідування надійшов до Вищого антикорупційного суду.
10 січня 2020 року ухвалою суду у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
21 січня 2021 року ухвалою суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 209 КК України (кримінальне провадження № 991/890/20, провадження № 1-кп/991/17/20) об`єднано в одне провадження з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_2 обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України (кримінальне провадження № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20). Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний унікальний номер – № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20.
02 червня 2021 року ухвалою суду виділено з об`єднаного кримінального провадження № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20 в окреме провадження матеріали кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 209 КК України.
14 грудня 2021 року ухвалою суду виділено з об`єднаного кримінального провадження № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20 в окреме провадження матеріали кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.
10 травня 2022 року ухвалою суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 зупинено. Виділено в окреме провадження матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_5 обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України з матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_2 обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
18 травня 2022 року ухвалою суду закінчено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року та призначено судовий розгляд.
01 червня 2022 року ухвалою суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України (№ 991/8541/21, провадження № 1-кп/991/66/21) та матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України (№ 991/3761/21, провадження № 1-кп/991/27/21) об`єднано в одне провадження з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України (№ 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20). Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний унікальний номер – № 991/196/20, провадження № 1-кп/991/2/20.
2. Змість поданих клопотань
22 серпня 2022 року через відділ діловодства та документообігу суду захисниками Тхорівським М.С., Солониною І.Ю., Диканем А.П., Іванчиком Р.Б. кожним окремо подані клопотання про закриття кримінального провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В обґрунтування заявлених клопотань сторона захисту зазначила, що 10 вересня 2018 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у кримінальному провадженні № 52018000000000856, а також захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні був встановлений до 16 вересня 2018 року (залишок строку досудового розслідування з 11 вересня 2018 року по 16 вересня 2018 року складає 6 днів). 11 грудня 2018 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 29 березня 2019 року. Останній день коли сторона обвинувачення повинна була звернутися до суду з обвинувальним актом є 04 квітня 2019 року, проте стороною обвинувачення обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено, підписано та затверджено 26 грудня 2019 року, а направлено до суду 28 грудня 2019 року, обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складено, підписано та затверджено 27 січня 2020 року, а направлено до суду 28 січня 2020 року. Отже сторона захисту вважає, що сторона обвинувачення звернулася до суду з обвинувальними актами після закінчення строку досудового розслідування. З урахуванням вищенаведеного, кожний окремо захисник просив клопотання про закриття провадження задовольнити та закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
3. Позиція учасників судового провадження
Захисники Солонина І.Ю., Дикань А.П., Тхорівський М.С., Іванчик Р.Б., Кушкова Н.М., Костич О.І. підтримали заявлені клопотання про закриття кримінального провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали позицію своїх захисників та просили об`єднане кримінальне провадження закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Представник ТзОВ «Енергія-Новий Розділ», ТзОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» Григорчук І.О. підтримала позицію сторони захисту.
Прокурор Гарванко І.М. проти закриття об`єднаного кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України заперечував зазначивши, що зазначену норму процесуального кодексу в даному випадку не можливо застосовувати оскільки первинне кримінальне провадження з якого були виділені матеріали відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було внесено до ЄРДР до 15 березня 2018 року. Окрім того прокурор послався на ч. 5 ст. 219 КПК України зазначивши, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. З урахуванням наведеного просив у задоволенні клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження відмовити.
Представник потерпілого ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Ільмухіна Т.Ф. проти закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України заперечувала, зазначивши, що підстав для закриття провадження немає.
4. Релевантне законодавство
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положення ч. 1 ст. 21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Розумність строків – є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування – це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 5 КПК України встановлено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Частина 2 ст. 113 КПК України передбачає, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Частина 4 ст. 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 295-1 КПК України у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
5. Практика Конституційного Суду України, ЄСПЛ, Верховного Суду і Апеляційної палати ВАКС
Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 надав офіційне тлумачення, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У п. 5.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, зокрема, визначено, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.
Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява №8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.
Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2021 року по справі № 711/3111/19 зазначив, що направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Далі у цій же постанові зазначено, що з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК, яка передбачає у будь-якому разі скасування судового рішення, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження у кримінальній справі його не було закрито.
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження Верховний Суд в ухвалі від 16 лютого 2022 року у справі № 725/5513/19 зазначив: посилання прокурора про те, що судами не було надано належної оцінки тій обставині, що законодавчі зміни, якими доповнено ч. 1 ст. 284 КПК України п. «10» введені в дію з 15 березня 2018 року, а тому вказані положення закону не можуть застосовуватись до кримінального провадження №12018000000000076, відомості про яке були внесені до ЄРДР 14 лютого 2018 року, тобто до введення в дію цих змін, не є обґрунтованими, оскільки ч. 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення.
Рішення колегії суддів Апеляційної палати ВАКС, викладене в ухвалі від 08 серпня 2022 року у справі № 303/1428/18, постановлено з прямим посиланням на ухвалу Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 725/5513/19, яким Апеляційна палата ВАКС скасувала вирок Вищого антикорупційного суду від 21 вересня 2021 року та закрила кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням, після повідомлення особі про підозру, строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Крім того Верховний Суд в ухвалі від 01 червня 2022 року (справа № 348/1674/19) використав буквальний спосіб тлумачення норми та зазначив, що ч. 5 ст. 219 КПК України чітко встановлює, що строк ознайомлення саме з матеріалами досудового розслідування, а не з матеріалами сторони захисту, не включається у строки, передбачені цією статтею. Наведене згоджується з практикою Касаційного кримінального суду (ухвала Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 760/34267/19, провадження № 51-4332ск21, ухвала від 10 січня 2022 року у справі № 617/1839/19, провадження № 51-17ск22, постанова від 23 лютого 2022 року у справі № 35/154/20, провадження № 51-2177км21).
6. Оцінка та мотиви суду
11 грудня 2018 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва стороні захисту встановлено строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 29 березня 2019 року.
Отже, станом на 29 березня 2019 року до закінчення строку досудового розслідування, якщо його обраховувати за версією сторони обвинувачення (тобто, з урахуванням постанови про продовження строків досудового розслідування від 22 червня 2016 року) залишалося 6 днів.
Відповідно, строк досудового розслідування відновлює свій перебіг з 30 березня 2019 року (на наступний день після закінчення строку на ознайомлення, визначеного ухвалою слідчого судді від 11 грудня 2018 року).
У свою чергу 24 червня 2019 року органом досудового розслідування в особі детектива НАБУ Слоневського М.М. за дорученням прокурора САП Гарванка І.М. було завершено ознайомлення з матеріалами, наданими стороною захисту, що підтверджується переліком адвокатських запитів та експертиз призначених стороною захисту, які надані стороні обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року.
Отже строк досудового розслідування закінчився 30 червня 2019 (через 6 днів після завершення ознайомлення стороною обвинувачення з матеріалами сторони захисту) в розумінні ч. 5 ст. 219 КПК України.
Будь-які інші підстави для продовження строку досудового розслідування, у матеріалах провадження відсутні.
У той же час, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52018000000000856 складено 26 грудня 2019 року, а у кримінальному провадженні № 52019000000001208 складено 27 січня 2020 року, отже, поза межами строку досудового розслідування.
Судом у цьому випадку не може бути прийнято до уваги, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2019 року (на момент прийняття ухвали строк досудового розслідування вже закінчився) представникам юридичної особи ТОВ «Енергія – Новий Розділ» та ТОВ «НВП «Енергія – Новояворівськ» встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року, оскільки представники юридичних осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, згідно п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України не віднесені до сторін кримінального провадження, тобто при їх ознайомленні з матеріалами досудового розслідування положення ч. 5 ст. 219 КПК України застосуванню не підлягають, з огляду на наступне:
В розділі 5 цієї ухвали суду судом зазначалось, що визначеність правової норми є конституційним принципом з метою забезпечення правової визначеності у процесі застосування процесуальних норм КПК України.
Так, ст. 3 КПК України містить основні терміни, зокрема:
– сторони кримінального провадження – з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;
– учасники кримінального провадження – сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник.
Оскільки представників юридичних осіб не віднесено до сторін кримінального провадження, визначеними відповідно до положень п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, твердження сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування у цьому провадженні на час їх ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому провадженні, не відповідають положенням ч. 5 ст. 219 КПК України та не можуть бути прийняті до уваги.
Буквальне тлумачення забезпечує дотримання балансу інтересів сторін, коли законодавець вказав на принциповість у цьому випадку встановленої законодавцем різниці між «стороною» та «учасником кримінального провадження», а сама норма є чіткою, зрозумілою та виключає двозначного тлумачення.
Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України: сторона захисту отримує необхідний та достатній час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, і, при цьому, саме цей час (і тільки цей час) не включається до загального строку досудового розслідування. Така необхідність викликана особливістю статусу сторони захисту, та відмінністю цього статусу від статусу інших учасників кримінального провадження.
Наведений підхід дозволяє узгодити належне поєднання у застосуванні таких принципів кримінального процесу як забезпечення права на захист та розумність строків.
Стаття 219 КПК України вже неодноразово була предметом судового тлумачення з боку судів вищих інстанцій.
В даному випадку є релевантною ухвала Верховного Суду у справі № 348/1674/19 від 01 червня 2022 року, де встановлюється необхідність буквального тлумачення ст. 219 КПК України.
Так в ухвалі від 01 червня 2022 року по справі № 348/1674/19 (якою скасовано вирок Вищого антикорупційного суду від 16 лютого 2021 року та ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2021) Верховний Суд, зокрема, надав оцінку термінам «матеріали кримінального провадження» та «матеріали досудового розслідування». В цьому випадку Верховний Суд застосував дослівне тлумачення вказаних термінів, вказавши на їх відмінність та не тотожність.
Відповідно суд першої інстанції також використовує дослівне тлумачення терміну «сторона», не розширяючи його тлумачення до ототожнення з «учасником кримінального провадження», а тому приходить до висновку, що у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року після повідомлення особи про підозру на момент направлення обвинувального акта до суду сплив строк досудового розслідування.
7. Релевантність та повна тотожність практики Верховного Суду, Апеляційної палати ВАКС із справою, що розглядається, в частині можливості застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України
Судом встановлено, що у кримінальних провадженнях, що розглядались Верховним Судом (провадження 725/5513/19), Апеляційною палатою ВАКС (провадження 303/1425/18), та у цьому кримінальному провадженні 991/196/20:
-відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 15 березня 2018 року;
-обвинувальні акти направлені до суду після 15 березня 2018 року;
-станом на день направлення обвинувальних актів до суду строки досудового розслідування завершилися.
З огляду на зазначені обставини в відповідних провадженнях Верховний Суд та Апеляційна палата ВАКС з посиланням на ст. 5 КПК України застосували п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки рішення про направлення обвинувального акта приймалося після завершення строків досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Відповідно до висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 725/5513/19 посилання прокурора про те, що судами не було надано належної оцінки тій обставині, що законодавчі зміни, якими доповнено ч. 1 ст. 284 КПК України п. «10» введені в дію з 15 березня 2018 року, а тому вказані положення закону не можуть застосовуватись до кримінального провадження №12018000000000076, відомості про яке були внесені до ЄРДР 14 лютого 2018 року, тобто до введення в дію цих змін, не є обґрунтованими, оскільки ч. 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення.
Наведений підхід узгоджується із сталою практикою Конституційного Суду України, який неодноразово наголошував на необхідності неухильного дотримання принципу правової визначеності, як важливої складової конституційного принципу справедливості. Зокрема, наведена позиція знаходить своє відображення у рішеннях від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, та інших.
Вищий антикорупційний суд, як суд першої інстанції, з огляду на чітку та недвозначну позицію судів вищих інстанцій, позбавлений можливості відступити від аналогічного застосування цієї норми в абсолютно релевантно-тотожних справах.
8. Висновки
Отже у кримінальному провадженні № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року після повідомлення особи про підозру сплив строк досудового розслідування, а обвинувачені не підозрюються у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, тобто, кримінальне провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає закриттю.
Положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягають застосуванню до кримінальних проваджень, відомості про які було внесено до ЄРДР до 15 березня 2018 року (тобто, до введення в дію цих змін), зокрема, до кримінального провадження № 22016000000000243 від 22 червня 2016 року, з якого було виділено кримінальне провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року, а з провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року виділено провадження № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року.
Твердження сторони обвинувачення про неможливість закрити кримінального провадження, розпочате до 15 березня 2018 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, не є обґрунтованими, оскільки ч. 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення, й така позиція суду повністю відповідає висновкам Верховного Суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, в абсолютно релевантно-тотожних справах та від яких не може відступити Вищий антикорупційний суд, як суд першої інстанції.
Інше тлумачення порядку застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України могло б привести до висновку, що ця норма не підлягає застосуванню до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР до введення в дію цих змін. Але подібний висновок є вочевидь хибним, оскільки він обумовлює можливості різних підходів до закриття кримінального провадження (а, отже, різних підходів до звільнення від кримінальної відповідальності осіб за одні й ті самі злочини) не в залежності від часу вчинення злочину, а в залежності тільки від дати внесення правоохоронними органами інформації про злочин до ЄРДР, що було б недопустимим в правовій державі, де людина визнається найвищою соціальною цінністю.
Вимоги процесуального закону визначають, що при зміні правил кримінального процесу забороняється встановлювати нові обов`язки, скасовувати чи звужувати процесуального права, належні учасникам провадження, чи обмежувати їх використання.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що обсяг прав людини – це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, і що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Сутність змісту положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України полягає у забезпечені кожній людині (після набрання чинності цією нормою) права на звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у випадку порушення щодо неї встановлених КПК України строків досудового розслідування.
Ретроспективне позбавлення людини цього права, з огляду лише на момент внесення відомостей про злочин до ЄРДР, є порушенням сутності такого права.
Суд підкреслює, що строк досудового розслідування – не є простою формальністю. На думку суду, положення ст. 219 КПК України відносяться до фундаментальних положень кримінального процесуального права, відступлення від яких недопустиме.
Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після пред`явлення підозри особі звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження – є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбачено ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК та підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.
Особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного – якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку – особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування – є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.
На важливості та фундаментальності недопустимості порушення строків досудового розслідування свідчить категоричність законодавця, який в ч. 5 ст. 294 КПК визначив, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Оскільки судом установлено наявність підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, то об`єднане кримінальне провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року з кримінальним провадженням № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року підлягають закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 372, 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання захисників Солонини І.Ю., Диканя А.П., Тхорівського М.С., Іванчика Р.Б. про закриття кримінального провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України – задовольнити.
Об`єднане кримінальне провадження № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України з кримінальним провадженням, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням, після повідомлення особі про підозру, строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.