Способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення зазначених судових рішень обов’язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав)
КГС ВС розглянув справу за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новікова 23 А”(далі – ОСББ “Новікова 23 А”) до Сєвєродонецької міської ради Луганської області, Комунального підприємства “Сєвєродонецькліфт”(далі – КП “Сєвєродонецькліфт”), державного реєстратора про: визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міською радою на нежитлове приміщення; скасування рішення державного реєстратора,відповідно до якого зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за територіальною громадою міста Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міської ради; припинення права власності Сєвєродонецької міської ради на зазначене приміщення; визнання неправомірним набуття права господарського відання за КП “Сєвєродонецькліфт”на нерухоме майно.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
01.01.2019 між ОСББ “Новікова 23 А”(замовник) і КП “Сєвєродонецькліфт”(підрядник) було укладено договір на повне технічне обслуговування ліфтів.
ОСББ «Новікова 23 А» направило на адресу КП «Сєвєродонецькліфт» лист, у якому повідомило підприємство про закінчення строку дії договору від 01.01.2019 та необхідність у найкоротший термін звільнити і передати ключі від технічного приміщення, яке знаходиться у власності будинку.
КП «Сєвєродонецькліфт» повідомило ОСББ «Новікова 23 А» про те, що вбудоване нежитлове (технічне) приміщення за адресою будинку є комунальною власністю міста; у приміщенні розташовано опорний пункт та обладнання (АДС) ліфтового господарства, балансоутримувачем цього приміщення є КП «Сєвєродонецькліфт».
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості, власником нежитлового приміщення за адресою будинку є територіальна громада м. Сєвєродонецька в особі Сєвєродонецької міськради на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний No 34381057 від 22.03.2017; право господарського відання зареєстроване за право користувачем – КП «Сєвєродонецькліфт» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний No 44953437 від 03.01.2019.
ОСББ “Новікова 23 А” обґрунтувало позовні вимоги, зокрема тим, що рішення державного реєстратора прийняте з порушенням порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, оскільки спірне нерухоме майно належить до спільної сумісної власності власників квартир житлового будинку, тому були відсутні правові підстави для реєстрації цього приміщення за територіальною громадою міста в особі Сєвєродонецької міської ради.
Апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив рішення,яким, зокрема відмовив у задоволенні позовних вимог ОСББ “Новікова 23 А”у частині визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міською радою на нерухоме майно та в частині скасування рішення державного реєстратора, на підставі якого було внесено запис про право власності та зареєстровано право власності на спірне нежитлове приміщення. Провадження у справі в частині позовних вимог до КП “Сєвєродонецькліфт” закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обраний позивачем спосіб захисту про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та припинення права власності не є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, адже задоволення такої вимоги не призведе до відновлення прав та інтересів ОСББ “Новікова 23 А”.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.
Так, відповідно до пунктів 1-3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Викладене свідчить, що з 16.01.2020, тобто на час ухвалення оскаржених судових рішень, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав,як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а тому апеляційний суд помилково зазначив про необхідність застосування позивачем способу судового захисту, який у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а значить не спроможний надати особі ефективний захист її прав.
Зважаючи на те, що з 16.01.2020 і на час ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції про відмову у позові матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин істотно змінилося, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, КГС ВС зазначив про наявність достатніх підстав вважати, що за таких обставин ОСББ “Новікова 23 А” буде позбавлене можливості ефективного захисту своїх порушених прав у спосіб, запропонований в оскаржуваній постанові, а саме шляхом ухвалення судового рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію речових прав на спірне нерухоме майно.
Ураховуючи викладене, КГС ВС скасував постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 в частині вирішення позовних вимог про визнання неправомірним набуття права власності за Сєвєродонецькою міською радою на нерухоме майно, яке належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир житлового будинку; у частині скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності Сєвєродонецької міської ради на спірне приміщення передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У решті зазначену постанову залишив без змін.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 03.03.2021 у справі No 913/175/20 можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/95502238