Кошти, витрачені потерпілим на благодійність, не можуть бути стягнуті в межах задоволення цивільного позову у кримінальному провадженні, оскільки вказані витрати потерпілого не пов’язані з майновою шкодою, завданою кримінальним правопорушенням.
Факт купівлі нової речі замість тієї, що була пошкоджена у результаті вчинення кримінального правопорушення, не доводить актуальної ринкової вартості пошкодженої речі на момент вчинення відповідного правопорушення.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого
суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 1 ст. 122 КК. Цим же вироком ОСОБА_1 визнано невинуватим
за ч. 1 ст. 296 КК та виправдано у зв’язку з недоведеністю, що в його діях є склад
кримінального правопорушення.
Цим же вироком задоволено частково цивільний позов потерпілого ОСОБА_2
до ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат, втраченого заробітку, матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6311,71 грн; моральної шкоди – 3000 грн; втраченого заробітку внаслідок зменшення загальної працездатності – 3482,81 грн. У решті вимог цивільного позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого судові витрати в розмірі 11 100 грн.
Апеляційний суд зазначений вирок залишив без зміни.
У касаційній скарзі потерпілий не погодився з оскарженими судовими рішеннями в частині вирішення цивільного позову, а саме щодо розміру стягнутої моральної шкоди, безпідставного відхилення позовних вимог стосовно відшкодування вартості виготовлення нових окулярів та витрат на благодійну допомогу. При цьому потерпілий наголошує на тому, що апеляційний суд не звернув належної уваги на вказані вище порушення, у зв’язку з чим його ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Позиція ККС: судові рішення першої та апеляційної інстанцій залишено без зміни.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС не погодилася з вказаними
вище мотивами, що містяться в касаційній скарзі потерпілого.
Ураховуючи положення ст. 128 КПК, ст. 1177 ЦК, місцевий суд правильно зазначив, що факт купівлі нових окулярів вартістю 600 грн не доводить актуальної на момент вчинення кримінального правопорушення ринкової вартості пошкоджених ОСОБА_1 окулярів, а тому за відсутності в матеріалах провадження відомостей, на підставі яких можна було б встановити вартість пошкодженої речі, обґрунтовано відмовив у стягненні вищевказаної суми.
Також суд правильно відхилив вимоги потерпілого в частині стягнення коштів, витрачених ним на благодійність, відповідно до наданих копій квитанцій вартістю 350 грн як такі, що не пов’язані із завданою майновою шкодою.
Частина 1 ст. 1167 ЦК визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди: моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, котра її завдала, за наявності її вини у заподіянні такої шкоди. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи в результаті яких дій (бездіяльності)
вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою
щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під час визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди частково, зважив на всі наведені потерпілим у позові доводи, а саме тяжкість понесених моральних страждань, їх тривалість,
та належним чином обґрунтував прийняте рішення.
Апеляційний суд, переглядаючи провадження в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 419 КПК ретельно перевірив доводи в апеляційній скарзі
потерпілого, які аналогічні доводам у його касаційній скарзі, та обґрунтовано
залишив подану скаргу без задоволення, навівши належні й достатні мотиви
спростування.
Таким чином, постановлені у кримінальному провадженні судові рішення є необхідним чином вмотивовані та обґрунтовані, їх зміст відповідає вимогам
статей 370, 374, 419 КПК, у них наведено мотиви, з яких виходили суди, та положення закону, якими вони керувалися під час їх постановлення.
З огляду на те, що колегія суддів касаційного суду не встановила істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовною
підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, підстав для задоволення касаційної скарги потерпілого вона не вбачає.
Детальніше з текстом постанови ВС від 08.06.2021 у справі No 127/30388/19 (провадження No 51-6307км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97628521