Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства: новели законодавства”, Попов Георгій, доктор юридичних наук, Національний експерт проекту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», розповів про систему міжнародних та національних правових актів щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства
Згідно світової статистики, і Україна на жаль не є виключенням, приблизно кожна п’ята дитина в Європі стає жертвою тієї чи іншої форми сексуального насильства. У чотирьох із п’яти випадків такого насильства кривдником дитини є особа із її оточення, тобто особа, яку ця дитина знає і яка перебуває в колі довіри дитини.
Основоположним документом в цьому питанні, який став відправною точкою для міжнародного законодавства, а також законодавства України, стала Конвенція про права дитини. А саме, стаття 34 передбачає те, що держави – учасниці зобов’язані захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень. З такою метою держави – учасниці, зокрема, вживають на національному, двосторонньому та багатосторонньому рівнях всіх необхідних заходів щодо запобігання:
- Схилянню або примушуванню дитини до будь – якої незаконної сексуальної діяльності
- Використанню дітей з метою експлуатації у проституції або іншій незаконній сексуальній практиці
- Використання дітей з метою експлуатації у порнографії та порнографічних матеріалах
Потрібно зазначити, що також важливим документом є Керівні принципи ООН щодо судочинства у питаннях дітей і дітей-свідків злочинів, а саме:
Пункт 10: Поводження з дітьми та свідками повинно ґрунтуватись на прояві турботи та захисту інтересів протягом всього процесу здійснення правосуддя, з огляду на їх конкретне становище, безпосередні потреби, вік, стать, здоров’я і рівень зрілості, і при повній повазі до її психічної і моральної недоторканності
Пункт 11: З кожною дитиною слід поводитись як з особистістю, яка має власні потреби, побажання і сприйняття.
Пункт 12: Втручання в особисте життя дитини має обмежуватися необхідним мінімумом при одночасній підтримці високих стандартів збору доказів для забезпечення справедливого і рівноправного завершення процесу здійснення правосуддя.
Пункт 13: Щоб уникнути створення для дитини додаткових труднощів опитування, допит та інші форми розслідування повинні проводитися підготовленими фахівцями, які повинні діяти в умовах врахування, поваги і всебічного вивчення інтересів дитини.
Пункт 14: Всі дії, що розглядаються в цих Керівних принципах, повинні застосовуватися на основі врахування інтересів дитини, в сприятливих умовах, що відповідають особливим потребам дитини, і відповідно до її можливостей, віку, інтелектуальної зрілості і здібностям, що розвиваються. Такі дії повинні також вчинятися з використанням мови, що застосовується і розуміється дитиною.
Стандартами Ради Європи щодо правосуддя дітей є:
- Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротська конвенція, 2007 р., CETS No 201)
- Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей 2010 року
- Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищам(Стамбульська конвенція,2011 року, CETS No 210)
- Стратегія Ради Європи з прав дитини (2016–2021)
Основоположним документом регіонального рівня, що розповсюджується на всі країни Європи є Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства («Ланцаротська Конвенція») 2007 Р.
Потрібно звернути увагу, що нижче зазначені статті «Ланцаротської Конвенції» стали основними для внесення змін до КДУ і запровадження кримінальної відповідальності за низку діянь.
- • Стаття 18 «Сексуальне насильство»;
- • Стаття 19 «Правопорушення, що стосуються дитячої проституції»;
- • Стаття 20 «Правопорушення, що стосуються дитячої порнографії»;
- • Стаття 21 «Правопорушення, що стосуються участі дитини в порнографічних виставах»;
- • Стаття 22 «Розбещення дітей»;
- • Стаття 23 «Домагання дитини для сексуальних цілей»
При складанні процесуальних документів і аргументації позиції можна використовувати документи «Ланцаротського» Комітету:
- Домагання дитини для сексуальних цілей за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (грумінг) / Висновок за статтею 23 Ланцаротської конвенції та пояснювальна записка до неї (прийнято Ланцаротським комітетом 17 червня 2015 року);
- Тлумачний висновок про можливість застосування Лансаротської конвенції до сексуальних злочинів проти дітей, вчинених за допомогою інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) (прийнято Ланцаротським комітетом 12 травня 2017 року);
- Висновок про зображення та відеоролики сексуального або відвертого характеру, створених, відправлених та отриманих дітьми (прийнято Ланцаротським комітетом 6 червня 2019 року).
Отже, новелами КДУ згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції)» від 18.02. 2021р. No 1256-IX є внесення змін та доповнень до:
- • Кримінального кодексу України;
- • Кримінального процесуального кодексу України;
- • Закону України «Про охорону дитинства»;
- • Закону України «Про захист суспільної моралі», де зазначено, що «дитяча порнографія – зображення у будь-який спосіб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, у реальному чи змодельованому відверто сексуальному образі та/або задіяної у реальній чи змодельованій відверто сексуальній поведінці, або будь-яке зображення статевих органів дитини в сексуальних цілях»
Новелами КДУ, згідно Закону України від 18.02.2021р. No 1256-IX, є запровадження кримінальної відповідальності за:
- вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку (нова редакція статті 155 КК України)
- домагання дитини для сексуальних цілей (доповнено новою статтею 156-1 КК України)
- одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження (доповнено новою статтею 301-1 КК України);
- проведення видовищного заходу сексуального характеру за участю неповнолітньої особи (доповнено новою статтею 301-2 КК України).