Довкола законопроєкту №12320 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності» розгорілася запекла дискусія. У публічному просторі з’явилися заяви про нібито загрозу свободі слова, порушення міжнародних стандартів і можливе вето Президента. Однак більшість таких тез не відповідають юридичній реальності. Це радше емоційні перебільшення та політичні маніпуляції.
Конституційна процедура: закон невідворотно стане чинним
Відповідно до статті 94 Конституції України, Президент має 15 днів для того, щоб підписати ухвалений парламентом закон або повернути його з пропозиціями. Якщо протягом цього строку він цього не робить, закон вважається схваленим автоматично і підлягає невідкладному оприлюдненню Головою Верховної Ради.
Таким чином, усі заяви про можливість накладення вето після 15 днів — юридично безпідставні. Доля законопроєкту №12320 вже визначена Конституцією: він буде оприлюднений і стане чинним законом України.
Маніпуляція №1: «Загроза свободі слова»
У деяких медіа можна почути, що закон нібито забороняє журналістам писати, хто є адвокатом у тій чи іншій справі. Це міф.
Закон передбачає відповідальність не за повідомлення фактів, а лише за такі висловлювання, які:
- дискредитують адвоката,
- створюють упереджене ставлення до нього,
- або чинять тиск під час виконання професійних обов’язків.
Проста згадка, що адвокат Х представляє клієнта Y, не є порушенням. Ба більше, право суспільства знати, хто є адвокатом у резонансних справах, залишається гарантованим.
Маніпуляція №2: «Невизначеність норм»
Критики стверджують, що визначення «ототожнення» надто широке, а отже — закон дозволить свавільні переслідування. Але варто пам’ятати:
- будь-яке нове законодавство потребує вироблення практики застосування;
- остаточне слово завжди належить суду, а це — додаткова гарантія від зловживань;
- у міжнародній практиці також існують норми з оціночними поняттями, і це не робить їх автоматично неконституційними.
Маніпуляція №3: «Журналісти замовкнуть»
Аргумент про те, що закон нібито «змусить журналістів мовчати», — перебільшення. Українські медіа працюють навіть в умовах воєнного стану, де обмеження є набагато жорсткішими, але свобода слова не зникла.
Закон №12320 спрямований не проти журналістів, а проти практики, коли адвокатів виставляють «спільниками» клієнтів. Це підриває сам інститут адвокатури і порушує право людини на захист.
Позиція адвокатської спільноти
Адвокати роками наголошували, що ототожнення із клієнтами стало системною проблемою. Воно призводило до дискредитації, втрати довіри, а подекуди й до загроз безпеці.
Саме тому ухвалення закону №12320 — це захист професії адвоката, а не обмеження свободи слова.
Міжнародний контекст
- Основні принципи ООН щодо ролі адвокатів (1990):
«Адвокати не повинні ототожнюватися з клієнтами або справами своїх клієнтів через виконання професійних обов’язків». - Конвенція Ради Європи про захист професії адвоката (2025):
«Держава повинна гарантувати, що адвокати не зазнають негативних наслідків через ототожнення з клієнтами, при цьому дотримуючись принципів свободи вираження».
Отже, український закон прямо відповідає духу й букві цих міжнародних актів.
Думка журналіста Сергія Лямця
У своєму блозі на «Цензор.НЕТ» журналіст Сергій Лямець підкреслює, що проблема ототожнення адвокатів із клієнтами є реальною і потребує правового врегулювання:
«Ситуація дійшла до того, що адвокатів фактично звинувачують у злочинах їхніх клієнтів, і це має небезпечні наслідки для суспільства в цілому» .
Він наголошує:
«Захист адвокатів — це підсилення, а не послаблення демократії» .
Таким чином, навіть незалежні журналісти визнають: ухвалення закону №12320 — це крок до зміцнення правової держави, а не обмеження свободи слова.
В Міжнародній асоціації адвокатів – International Bar Association зазначають –
«Адвокати не повинні ототожнюватися зі своїми клієнтами чи їхніми справами внаслідок виконання професійних обов’язків».
Заступник Голови Національної асоціації адвокатів України Ваоентин Гвоздій зазначив, що –
«Ототожнення – це удар не тільки по адвокату, а й по верховенству права».
«Закон про зміни до КУпАП, який перебуває на підписі Президента, робить цю гарантію [заборону ототожнення адвоката з клієнтом] реальною… Кожен випадок ототожнення адвоката з його клієнтом – це удар негласний, який робиться не по адвокату, а по верховенству права».
Практично всі організації правозахисні та адвокатські визнають, що існує проблема ототожнення фактична чи потенційна, і що захист адвокатів передбачає обмеження таких практик, щоб уникати дискредитації, переслідування чи тиску.
Висновок
- Законопроєкт №12320 вже ухвалений і після офіційного оприлюднення стане чинним законом.
- Маніпуляції про «загрозу свободі слова», «штрафи за правду» чи «можливість вето» не витримують юридичної критики.
- Закон відповідає міжнародним стандартам і захищає інститут адвокатури від дискредитації.
- Настав час оцінювати його дію на практиці, а не спекулювати на теоретичних страхах.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.