Про заповіт подружжя як інструмент спадкового планування та, що слід враховувати адвокату розповів адвокат, бізнес-медіатор, засновник Адвокатського бюро «Мотилюк і партнери», член Ради комітету цивільного права і процесу НААУ, голова Секції спадкового права Олексій Мотилюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками заповіт подружжя як інструмент спадкового планування, а саме:
- 1. Дефініція «спадкове планування».
- 2. Дефініція «заповіт подружжя».
- 3. Місце заповіту подружжя, як інституту, серед інших норм глави 85 ЦК України.
- 4. Практичні аспекти застосування заповіту подружжя, як інструмента спадкового планування.
- 5. «Базовий сценарій». Клієнт – спадкоємець за заповітом подружжя.
- 6. «Базовий ускладнений сценарій». Клієнт – спадкоємець за заповітом подружжя.
- 7. Клієнт – пережилий з подружжя (один із заповідачів), який не є титульним власником заповіданого майна.
- 8. Клієнт – пережилий з подружжя (один із заповідачів), який є титульним власником заповіданого майна.
- 9. Фактори, які безпосередньо впливають на «надійність» спільного заповіту подружжя, як інструмента спадкового планування.
- 10. Заповіт подружжя, як інструмент, в розрізі досяжності цілей спадкового планування.
У рамках характеристики заповіту подружжя акцентовано на наступному:
1. Дефініція «спадкове планування»
Спадкове планування – це сукупність легальних методів, прийомів, засобів та інструментів, які можуть бути застосовані або імплементовані за життя власника активів та спрямовані на досягнення бажаного для нього та/або його спадкоємців результату чи сценарію після смерті власника активів.
Основною метою спадкового планування є забезпечення прогнозованого переходу прав та контролю над активами після смерті їх власника. Лектор акцентує увагу на відмінності між «типовим» та «спланованим» процесом спадкування, де останній дозволяє зберегти контроль над майбутнім рухом активів та мінімізувати ризики для спадкоємців.
2. Дефініція «заповіт подружжя»
Заповіт подружжя розглядається як один із недоговірних (ультимативних) інструментів спадкового планування, передбачений статтею 1243 ЦК України.
Його особливість полягає в тому, що він складається подружжям щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, та визначає порядок переходу цього майна після смерті обох заповідачів. Такий інструмент дозволяє реалізувати заздалегідь визначений подружжям сценарій спадкування.
3. Місце заповіту подружжя як інституту серед інших норм глави 85 ЦК України
Лектор відносить заповіт подружжя до групи «недоговірних» інструментів спадкового планування поряд із:
- звичайним заповітом;
- заповідальним розпорядженням;
- секретним заповітом.
На відміну від договірних механізмів (спадковий договір, корпоративний договір, інші цивільно-правові договори), заповіт подружжя реалізується самими заповідачами без необхідності узгодження зі спадкоємцями.
Таким чином, у системі інструментів спадкового планування заповіт подружжя займає проміжне місце між класичним заповітом та більш складними договірними механізмами управління спадковими ризиками.
4. Практичні аспекти застосування заповіту подружжя як інструмента спадкового планування
Практична цінність заповіту подружжя полягає у можливості створення заздалегідь визначеного сценарію переходу майна та контролю над активами.
Для адвоката важливими є такі аспекти:
- визначення складу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності;
- аналіз ризиків зміни сімейного статусу подружжя;
- прогнозування поведінки пережилого з подружжя;
- оцінка можливостей реалізації прав майбутніх спадкоємців;
- попередження потенційних спорів між спадкоємцями.
5. «Базовий сценарій». Клієнт – спадкоємець за заповітом подружжя
Базовим сценарієм визначається ситуація, коли спадкоємець реалізує свої спадкові права після смерті другого із заповідачів, тоді як перший із подружжя помер раніше.
Для такого спадкоємця адвокат повинен оцінити:
- порядок реалізації спадкових прав;
- наявні ризики;
- перспективи набуття майна;
- необхідні юридичні дії для оформлення спадщини.
6. «Базовий ускладнений сценарій». Клієнт – спадкоємець за заповітом подружжя
Цей сценарій виникає після смерті першого із заповідачів, коли другий із подружжя ще живий.
У такому випадку адвокат має звернути увагу на:
- захист інтересів спадкоємця;
- можливість звернення до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження майна;
- проблематику застосування положень глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій;
- ризики втрати майна;
- перспективи подальшого спадкування.
Особливу увагу приділено проблемам накладення заборони відчуження майна після смерті одного із заповідачів.
7. Клієнт – пережилий з подружжя, який не є титульним власником заповіданого майна
Йдеться про ситуацію, коли титульним власником майна був померлий чоловік або дружина, а пережилий із подружжя не має окремих правовстановлюючих документів на це майно.
У такому випадку необхідно враховувати:
1. Майновий аспект.
Пережилий з подружжя виступає співвласником майна як суб’єкт права спільної сумісної власності.
2. Спадковий аспект.
Він також виступає учасником механізму, передбаченого статтею 1243 ЦК України.
Лектор акцентує увагу на:
- алгоритмі дій нотаріуса;
- алгоритмі дій державного реєстратора;
- застосуванні роз’яснення Мін’юсту № 18556/9068-33-19/8.4.1 від 15.05.2019;
- переході права до пережилого з подружжя відповідно до статті 1243 ЦК України;
- накладенні заборони відчуження майна;
- реєстрації відповідного обтяження.
Окремо підкреслюються ризики зловживань та роль адвоката у їх попередженні.
8. Клієнт – пережилий з подружжя, який є титульним власником заповіданого майна
У цьому випадку пережилий з подружжя має персональний правовстановлюючий документ на майно.
Олексій Мотилюк пропонує аналізувати:
- майнові права такого співвласника;
- спадкові права;
- подальші дії пережилого з подружжя;
- ризики та перспективи реалізації прав;
- ситуації, коли особа після смерті чоловіка або дружини бажає розпоряджатися власним життям та майном («бажання жити далі»);
- можливості та ризики зловживань.
Роль адвоката полягає у супроводі таких правовідносин та мінімізації конфліктів між потенційними спадкоємцями.
9. Фактори, які безпосередньо впливають на «надійність» спільного заповіту подружжя
- Чинність шлюбу між заповідачами та збереження режиму спільної сумісної власності після складення заповіту і до смерті першого із подружжя.
- Можливість відмови від спільного заповіту за життя обох заповідачів.
- Після смерті першого із заповідачів не відбувається спадкування частки у спільному майні, а тому:
- не виникає право на обов’язкову частку;
- не можуть реалізовуватися права кредиторів;
- спадкоємець за спільним заповітом не приймає спадщину після смерті першого із подружжя.
- Ризики ситуації комморієнтів (одночасної смерті подружжя).
10. Заповіт подружжя як інструмент у розрізі досяжності цілей спадкового планування
Цілі, яких дозволяє досягти заповіт подружжя:
- управління ризиками при спадкуванні;
- прогнозований перехід контролю та прав на активи;
- уникнення втрати фактичного контролю над активами після смерті власника;
- усунення небажаних спадкоємців від участі у спадкуванні;
- реалізація прав обраних спадкоємців;
- забезпечення готовності спадкоємців до прийняття активів;
- мінімізація форс-мажорних ситуацій;
- мінімізація потенційних спадкових спорів;
- зменшення витрат, пов’язаних зі спадкуванням.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.