Зразкове рішення, ухвалене Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 03 травня 2018 року у справі No 805/402/18, яке залишено без змін Великою Палатою Верховного Суду (Постанова від 4 вересня2018 року) і набрало законної сили 4 вересня 2018 року. Цим рішенням було задоволено позовні вимоги особи до Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у справі щодо припинення виплати пенсії.
Суть спору полягала у тому, що позивач – пенсіонер, який отримує пенсію за віком, у зв’язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в його населеному пункті вимушений був покинути своє постійне місце проживання та переїхати до іншого населеного пункту, де став на облік як внутрішньо переміщена особа. Проте місцеве територіальне управління Пенсійного фонду України з 1 квітня 2017 року припинило йому виплату пенсії з підстав, на думку позивача, не передбачених статтею 49 Закону України від 09 липня 2003 року No 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон No 1058-IV), вказуючи на те, що реалізація прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на пенсійне забезпечення здійснюється з урахуванням актів Кабінету Міністрів України. Позивач вважав такі дії протиправними й такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення.
Чинний механізм виплати пенсій, який поєднує право на пенсію з реєстрацією пенсіонера як внутрішньо переміщеної особи, призвів до численних звернень до суду з адміністративними позовами внутрішньо переміщених осіб про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії відповідними територіальними управліннями Пенсійного фонду України.
Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.
Реєстрація особи як внутрішньо переміщеної надає можливість державним органам врахувати її особливі потреби. Серед таких особливих потреб – доступ до належного житла та правової допомоги, доступ до спеціальних державних програм, зокрема адресних програм для внутрішньо переміщених осіб, тощо.
Очевидно, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або «інші права», як це зазначено у статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації.
Зважаючи нате, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.
Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною першою статті 49 Закону No 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 Закону No 1058-IV.
Водночас цим Законом не передбачено такої підстави припинення або призупинення виплати пенсії, як проведення верифікації за списками Служби безпеки України з підстав перевірки місця фактичного проживання.Не підтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року No 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.
Наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи потребує від пенсіонера на відміну від інших громадян України здійснення додаткових дій, не передбачених законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без законних нате підстав.
Детальніше із текстом Рішення Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі No805/402/18 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/73869341З
текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/76945461