Однак переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію є самостійною підставою припинення трудового договору. При цьому обов’язковою умовою такого припинення є згода працівника. У свою чергу, факт переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію виключає наявність підстав для продовження трудових відносин працівника з підприємством у разі процедури його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення).
22 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 360/3057/20 за позовом особи до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суть спору полягала у тому, що позивача з 13 червня 2019 року увільнено від виконання обов’язків старшого державного інспектора відділу супроводження інформаційних систем, телекомунікацій та технічної підтримки, адміністраторів безпеки та адміністрування служби каталогів управління інформаційних технологій ГУ ДФС у Луганській області на період проходження строкової військової служби. ГУ ДПС у Луганській області є правонаступником усіх прав та обов’язків ГУ ДФС у Луганській області. З червня до серпня 2019 року відповідач розраховував середньомісячну заробітну плату позивачу за середньоденною заробітною платою, що складала 419 грн 45 коп. З серпня 2019 року відповідач розрахував середньомісячну заробітну плату за середньоденною заробітною платою, що складала 223 грн 33 коп. Позивач вказав, що ГУ ДПС у Луганській області порушує гарантію збереження середнього заробітку, яка передбачена чинним законодавством України, адже його середній заробіток зменшився майже вдвічі.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач був призваний на військову службу у зв’язку із мобілізацією, а тому заробітна плата останнього обчислювалась виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи згідно пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, рішення суду апеляційної інстанції скасував та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Порядок №100 не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки гарантії, визначені указаною нормою, не розповсюджуються на осіб, призваних на строкову військову службу.
Припинення юридичної особи не є підставою припинення трудового договору. Однак переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію є самостійною підставою припинення трудового договору. При цьому обов’язковою умовою такого припинення є згода працівника.
У свою чергу, факт переведення працівника,за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію виключає наявність підстав для продовження трудових відносин працівника з підприємством у разі процедури його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення).
Оскільки трудові відносини з Головним управлінням ДФС у Луганській області припинено, а позивача призначено на нову посаду із відповідним посадовим окладом, то у відповідача не було підстав для розрахунку середньомісячного заробітку виходячи з виплат за попередньою посадою.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі № 360/3057/20 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/121164123
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.