Під час марафону вебінарів у Вищій школі адвокатури на тему “Звільнення державних службовців”, Поліщук Вікторія, адвокат, медіатор, голова Комітету з трудового права НААУ, розповіла про звільнення з публічної служби та основні правові позиції Верховного Суду.
З позиції Верховного Суду публічною вважається служба якщо:
- особа проходила конкурс на заняття вакантної посади
- складала така особа присягу посадової особи
- присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад
- подавала декларацію до зарахування на посаду
Публічна служба на сьогоднішній момент складається з двох основних підпрограм:
- Державна служба
- Служба в органах місцевого самоврядування
Якщо виникає якесь складне, спірне питання то можна звернутися до НАДС тому, що основна функція НАДС полягає в наступному:
- надає роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування
- здійснює контроль за додержанням визначених Законом України “Про державну службу” умов реалізації громадянами права на державну службу
- проводить в установленому порядку службові розслідування з питань дотримання державними службовцями вимог Закону України “Про державну службу”
- здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю та виконанням повноважень НАДС
Стосовно строків звернення до суду в разі звільнення, то відповідно постанови Верховного Суду це 1 місяць. Але є особливості, які відрізняються від тих особливостей, які пов’язані з припиненням саме трудових відносин рядових працівників, які не є державними службовцями, тому якщо особа є державним службовцем важливо не пропускати цих строків.
Перебігу строку визначається виходячи не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об’єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Наприклад, не видача наказу про звільнення та не ознайомлення з його змістом не є перешкодою для своєчасного звернення до суду, якщо особі було видано трудову книжку.
Припинення державної служби:
- у разі втрати права на державну службу або його обмеження
- у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби
- за ініціативою державного службовця або за угодою сторін
- за ініціативою суб’єкта призначення
- у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін
- у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв’язку із зміною її істотних умов
- у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;
- у разі застосування заборони, передбаченої Законом України “Про очищення влади”;
- з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення)
У разі припинення державної служби за угодою сторін, то при домовленості між державним службовцем і суб`єктом призначення про припинення державної служби за частиною другою статті 86 Закону України «Про державну службу» (за угодою сторін) державний службовець звільняється в строк, визначений сторонами.
Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це державного службовця і суб`єкта призначення.
Вказівка в заяві про звільнення на «день досягнення взаємної домовленості» вказує на необхідність наявності подальшої домовленості між державним службовцем та суб`єктом призначення щодо певного строку звільнення, який може бути визначено шляхом зазначення відповідної календарної дати або вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення відбувається в разі:
- скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу
- встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування
- отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності
- вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення