Адвокат Ірина Попіка про практичні аспекти стягнення додаткових витрат на утримання дитини: особливі обставини, докази, форма та період стягнення

Ірина Попіка, адвокат, член Комітету з сімейного права НААУ провела у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Практичні аспекти стягнення додаткових витрат на утримання дитини».

Чинне законодавство гарантує право дитини на достатній життєвий рівень, а також визначає обов’язок батьків утримувати дитину та забезпечувати її гідні умови життя. Принагідно зазначити, що обов’язок батьків утримувати дитину не обмежується лише сплатою аліментів, а також включає в себе участь батьків у додаткових витратах на утримання дитини. На практиці досить часто трапляються ситуації, коли звертаючись за консультацією щодо спорів між іншим з батьків про утримання дитини, клієнти вважають, що такий обов’язок обмежується лише сплатою аліментів та навіть не знають про існування такого права як стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

У разі наявності спору між батьками щодо стягнення аліментів – на законодавчому рівні, зокрема в Сімейному кодексі України та у Цивільному процесуальному кодексі України, закріплений чіткий та дієвий механізм. Що стосується стягнення додаткових витрат на дитину, у процесі правозастосування виникає багато складнощів, тому така процедура виявляється більш складною в аспекті доведення. Адже у справах цієї категорії необхідне застосування індивідуального підходу до кожного конкретного випадку. Крім того, потрібно ретельно готувати доказову базу, обґрунтовувати необхідність стягнення таких витрат на дитину. Обов’язок доведення у такому разі покладається саме на позивача.

Нормативно-правове регулювання питання стягнення додаткових витрат на дитину визначає право одного з батьків звернутися із відповідним позовом до іншого про стягнення додаткових витрат. До таких нормативно-правових актів відносяться:

  • Конвенція про права дитини;
  • Конституція України;
  • Сімейний кодекс;
  • Закон України «Про охорону дитинства»
  • Цивільний процесуальний кодекс.

Так, згідно ч. 1 ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення витрат на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Перелік таких обставин не є вичерпним.

Ірина Попіка зауважує, що з аналізу цієї норми вбачається, що право на звернення із відповідним позовом має той з батьків, хто поніс такі витрати. Це право не залежить від того, чи пред’являлася до відповідача вимога про стягнення аліментів, а отже такі вимоги не є взаємопов’язаними. Крім того, факт проживання або не проживання другого з батьків із дитиною не впливає на право компенсації понесених витрат іншим з батьків.

Поруч з цим, важливо пам’ятати, що інколи мова може йти не про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, а про збільшення розміру аліментів, враховуючи їх призначення – забезпечити дитині нормальні матеріальні умови для проживання.

Додаткові витрати ж зумовлені певними особливими обставинами, як-от – хвороба дитини, каліцтво або наявність особливого хисту тощо. Про те, які обставини, зумовлюють стягнення додаткових витрат на дитину, висловився Верховний Суд у Постанові від 04.12.2019 року у справі № 320/383/19. Так, до особливих обставин, які зумовлюють додаткові витрати на дитину Суд відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв’язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними факторами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наголошується, що визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку (Постанова ВС від 14.01.2019 року у справі № 751/4312/16-ц).

До додаткових витрат відноситься також оздоровлення дитини в дитячому таборі та на морі, оскільки перебування у горах чи на морі у літній період добре впливає на організм дитини, сприяє його зміцненню, покращенню імунітету, збільшенню опірності організму до хвороб, тощо, що в подальшому не може не впливати на стан здоров’я дитини, зокрема, в осінню-зимовий період. Таку позицію висловлено у Постанові Львівського апеляційного суду від 18.02.2020 року у справі № 466/667/19.

Постановою Сумського апеляційного суду від 11.11.2021 року у справі № 585/1114/21 додатковими витратами на дитину також були визнані витрати на придбання ноутбука, оскільки вони зумовлені запровадженням дистанційної форми навчання, що є загальновідомим фактом та не потребує додаткового доведення. Витрати на придбання ноутбука у розмірі 21 999 грн були підтверджені відповідними доказами.

Судова практика також дає розуміння того, які обставини зазвичай не визнаються особливими обставинами, що зумовлюють обов’язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину. До таких випадків лектор відносить наступні:

  1. Відвідування спортивної секції та дитячого гуртка малювання не є тими обставинами, які свідчать про необхідність стягнення додаткових витрат, якщо немає підстав стверджувати про наявність у дитини особливого хисту до спорту та малювання. У такому разі відвідування гуртків буде розглядатись лише як спосіб організації дозвілля дитини (постанова ВС від 30.01.2019 у справі №205/4622/16-ц);
  2. Придбання планшета (на відміну від вищезгаданого рішення про ноутбук) також не буде розглядатись як додаткові витрати, якщо необхідність такого придбання не зумовлена особливими обставинами (постанова ВС від 12.03.2020 у справі №520/12681/17);
  3. Придбання квадроциклу не є додатковими витратами, оскільки не було доведено наявність у дитини певних здібностей, розвиток яких без придбання дитині віком 11 років вартісного квадроциклу буде неможливий. Отримання навиків водіння на квадроциклі в 11 років не є тими особливими обставинами, з якими законодавець у ст. 185 Сімейного кодексу України пов’язує необхідність участі іншого з батьків у витратах (постанова Львівського апеляційного суду від 18.02.2020 у справі № 466/667/19). 

Важливе значення для стягнення витрат на утримання дитини відіграє процес доказування. Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричиняють витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про придбання спеціальних музичних інструментів, призначених для розвитку дитини, витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров’я дитини, і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (Постанова ВС від 04.12.2019 року у справі № 320/383/19).

Ірина Попіка відзначила, що при підготовці позовної заяви про стягнення додаткових витрат на утримання дитини важливо звертати увагу на такі питання:

  1. У якій формі стягуються додаткові витрати. У п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 визначено, що додаткові витрати на утримання дитини слід визначати у твердій грошовій сумі.
  2. Період, за який можна стягнути додаткові витрати. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 185 Сімейного кодексу України додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Проте з аналізу судової практики вбачається, що в переважній більшості випадків додаткові витрати присуджуються після їх фактичного понесення разово. Це пояснюється складністю доведення необхідності стягнення додаткових витрат в майбутньому (наперед). Періодична, постійна виплата додаткових витрат присуджується зазвичай у разі, якщо дитина має хронічні захворювання, потребує постійного лікування, специфічного догляду.
  3. Обставини, які враховуються при визначенні додаткових витрат.

Процесуальними особливостями звернення до суду із відповідним позовом є такі як:

  1. Альтернативна підсудність;
  2. Звільнення від сплати судового збору;