Ірина Сенюта, д.ю.н., адвокат, керівник Центру медичного права ВША НААУ, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ надала коментар у зв’язку з шокуючими “особливості” надання стоматологічної допомоги дітям в одній з клінік м. Рівне.
У ст. 78 Основ законодавства України про охорону здоров’я закріплено професійний обов’язок медичного працівника дотримуватися вимог професійної етики і деонтології.
У Клятві лікаря України, яка затверджена Указом Президента України від 15.06.1992, зазначено незмінно керуватися у своїх діях і помислах принципами загальнолюдської моралі, бути безкорисливим і чуйним до хворих, визнавати свої помилки, власним прикладом утверджувати високі ідеали милосердя, любові, злагоди і взаємоповаги між людьми. Ця історія про негуманність і непрофесіоналізм.
Комітет міністрів РЄ схвалив Рекомендації з питань охорони здоров’я, дружньої до дитини від 21.09.2011. Концепція охорони здоров’я, дружньої до дитини, передбачає, що «серцем» всіх послуг є потреби дітей і їхніх сімей. Ця Концепція становить цілісну засадничу та функціональну структуру, яка повністю враховує права дітей, потреби їхнього здоров’я, а відтак, є фундаментом усіх моделей та програм. До всіх дітей необхідно відноситись з турботою, чутливістю, справедливістю та повагою впродовж усього процесу будь-якого медичного втручання, з особливою увагою до їхньої особистої ситуації, добробуту та особливих потреб, та з повагою до їхньої фізичної та психологічної цілісності.
У Положенні про погане обходження і занедбаність дітей, прийнятому Всесвітньою медичною асоціацією у жовтні 1984 р., закріплено, що дитина — це пацієнт і тому вона є об’єктом головної уваги лікаря. В Оттавській декларації прав дитини-пацієнта, яка була прийнята в жовтні 1998 р. Всесвітньою медичною асоціацією, гарантовано право на гідність пацієнта. До дитини-пацієнта слід постійно ставитись з тактовністю та розумінням, з повагою до її гідності та приватності.
Цей кричущий випадок дає підстави пригадати нормативні підстави, які дозволяють батькам бути поруч, коли надається медична допомога їхнім дітям.
В Оттавській декларації передбачено, що слід докласти всіх зусиль, аби дозволити батькам дитини або іншим законним представникам супроводжувати її, а також забезпечити їх відповідним житлом у лікарні чи поблизу лікарні без мінімальних витрат та з можливістю бути відсутнім на своєму робочому місці без шкоди для їхньої подальшої роботи. Розміщення з дитиною має бути запропоновано всім батькам. Необхідно вживати заходів для заохочення батьків в ухваленні рішень про перебування у лікарні разом з дитиною. До такого рішення прийшли учасники Першої Європейської конференції з прав госпіталізованих дітей, яка відбулась у травні 1988 р., сформувавши Хартію прав дітей, які перебувають у лікарнях.
Кілька нормативних зауваг для ефективної реалізації прав батьків і дітей:
- Відповідно до ст. 287 Цивільного кодексу України та п. «к» ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я, фізична особа, яка перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, має право на допуск до неї членів сім’ї, опікуна, піклувальника.
- У ст. 64 Основ законодавства України про охорону здоров’я зазначено, що при стаціонарному лікуванні дітей віком до 6 років, а також тяжкохворих дітей старшого віку, які потребують за висновком лікарів материнського догляду, матері або інші члени сім’ї мають можливість перебувати з дитиною в закладі охорони здоров’я із забезпеченням безплатного харчування і умов для проживання та виплатою допомоги по соціальному страхуванню. Слід пам’ятати, що під старшим віком у цьому положенні слід розуміти вік дитини до 14 років.
- У Порядку допуску відвідувачів до пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії, затвердженому Наказом МОЗ України від 15.06.2016 №592, закріплено правила допуску відвідувачів до пацієнтів (і, звісно, пацієнтів-діток), які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ) усіх закладів охорони здоров’я будь-якої форми власності та організаційно-правової форми.
- У Порядку передбачено, що за необхідності проведення у палаті невідкладних дій медичного характеру, медичні працівники можуть попросити відвідувачів тимчасово залишити палату ВІТ.
- Слід пам’ятати: відвідувачі не допускаються до ВІТ у випадку гострих проявів інфекційних захворювань, у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, про що медичними працівниками робиться відповідний запис в медичній документації в установленому законодавством порядку.
- Заклад охорони здоров’я зобов’язаний:
- а) забезпечити пацієнтам, які перебувають на лікуванні у ВІТ, право на допуск до них відвідувачів 24 години на добу в будь-який день тижня згідно з правилами, визначеними цим Порядком;
- б) інформувати пацієнтів і відвідувачів про правила відвідування пацієнтів, встановлені цим Порядком, а також про інші вимоги, дотримання яких є необхідним для забезпечення безпеки та інтересів пацієнтів;
- в) розмістити Правила допуску до пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у ВІТ, у вільному доступі для усіх осіб, які відвідують пацієнтів у ВІТ закладів охорони здоров’я будь-якої форми власності та організаційно-правової форми;
- г) забезпечити максимально сприятливі умови для відвідувачів з метою надання ними підтримки пацієнтам.
6. Права відвідувачів пацієнтів:
- 1) одному з відвідувачів дозволяється перебувати біля ліжка пацієнта у відділенні інтенсивної терапії без часових обмежень, одночасно поруч з пацієнтом може бути не більше 2 осіб;
- 2) особи, які не є батьками пацієнта-дитини, мають право на допуск до пацієнта-дитини за умови наявності усної згоди одного з батьків пацієнта-дитини або законних представників;
- 3) допуск більшої кількості відвідувачів у виключних випадках за рішенням лікуючого або чергового лікаря до ВІТ;
7. Обов’язки відвідувачів:
- 1) повинні ставитися з повагою до приватності та спокою пацієнта, у тому числі інших пацієнтів, які знаходяться в палаті ВІТ;
- 2) не заходити в інші палати або втручатися в питання, пов’язані зі станом здоров’я пацієнтів;
- 3) не перешкоджати виконанню медичними працівниками своїх професійних обов’язків;
- 4) виконувати вимоги внутрішнього розпорядку ВІТ;
- 5) дотримуватися вимог санітарно-протиепідемічного режиму, визначеного адміністрацією закладу охорони здоров’я, з урахуванням санітарно-епідемічної ситуації;
- 6) утримуватись від відвідування пацієнта, якщо у них спостерігаються прояви інфекційних захворювань або вони нещодавно мали контакт з носієм інфекційного захворювання, який може створити загрозу для здоров’я пацієнтів ВІТ;
- 7) залишити палату при необхідності проведення у палаті невідкладних дій медичного характеру, після завершення яких повідомляються про можливість повернення в палату;
- 8) не втручатися в роботу обладнання ВІТ, будь-яким іншим чином перешкоджати процесу лікування.
У випадку порушення відвідувачем вимог, встановлених цим Порядком, допуск такої особи до пацієнта може бути обмежений за рішенням лікуючого або чергового лікаря до моменту усунення відвідувачем порушень, що призвели до такого обмеження. Медичні працівники не повинні зловживати зазначеним правом та мають забезпечити, щоб рішення про обмеження були адекватними та пропорційними наявним ризикам.
Жодних обмежень для батьків перебувати з дітьми при наданні амбулаторної допомоги законодавством України не передбачено. Звичайно, що коли виникає необхідність надання невідкладних медичних дій, то, за принципом аналогії законодавства, приміром, анафілаксія в стоматології, батьків можуть попросити залишити кабінет.
Відповідно до п. 13 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених Постановою КМУ від 02.03.2016 №285, ліцензіат повинен надавати якісну та своєчасну медичну допомогу та медичні послуги пацієнтам. Отож, МОЗ України повинно перевірити дотримання ліцензійних умов клінікою, де надавалась лікарем-стоматологом допомога потерпілим пацієнтам. У Наказі МОЗ «Про затвердження переліку питань та уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню» від 05.03.2019 № 500 визначено перелік питань для проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню. З-поміж об’єктів, на який спрямована вимога законодавства, названо морально-етичні норми під час надання медичних послуг.
Звичайно, що такі дії лікаря-стоматолога повинні отримати належну кримінально-правову оцінку з притягненням до кримінальної відповідальності, а роботодавець лікаря повинен нести цивільно-правову відповідальність, відшкодовуючи шкоду.
У ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (1989) закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Європейський суд з прав людини неодноразово повторював, що існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси.
Віримо, що в Україні найкращі інтереси будуть фундаментом при ухваленні рішень, охорона здоров’я буде дружньою до дитини, а медицина — сімейно орієнтованою. А також важливо імплементувати в національне законодавство правову концепцію охорони здоров’я, дружню до дитини, під якою розуміємо ціннісно орієнтовану систему охорони здоров’я, осердям якої є дитина, з чітко визначеними правовими гарантіями, в якій охороняються права і свободи дитини, відносини між учасниками правовідносин ґрунтуються на повазі, ввічливому, доброзичливому, уважному ставленні та індивідуальному підході до дитини і нерозривному її зв’язку з сім’єю, діях у найкращих інтересах пацієнта, в умовах довіри до лікаря.