У Вищій школі адвокатури НААУ стартовано курс «Адвокат з розлучень», перший вебінар якого присвячений питанням вступу до спеціалізації. Професійним досвідом, практичними порадами з колегами під час заходу поділилася Ганна Гаро, адвокат, сімейний медіатор, Голова Комітету з сімейного права НААУ, керівник Центру сімейного права ВША НААУ.
Сімейні конфлікти та спори можуть виникати між подружжям стосовно:
- перебування у шлюбі чи розірвання шлюбу;
- батьківських прав та обов’язків кожного із подружжя, та обопільних взаємовідносин у сім’ї (немайнові відносини у сім’ї);
- майна та матеріальних зобов’язань та обов’язків подружжя (поділ майна подружжя, сплата аліментів тощо).
За словами Ганни Гаро, у випадку обрання спеціалізації за напрямком “адвокат з розлучень”, варто бути готовими до ситуацій, про які не пишуть у підручниках з сімейного права, зокрема до емоційно-нестабільних клієнтів, які:
- плачуть та зляться;
- ображаються на усіх;
- постійно змінюють своє бачення вирішення сімейного спору;
- хочуть (та відверто про це кажуть) покарати другу сторону.
У адвоката також має бути готовність працювати зі справами чи питаннями у сфері:
- домашнього насильства (фізичного, психологічного, економічного чи сексуального );
- викрадення дітей;
- позбавлення батьківських/материнських прав;
- кримінальних провадженнях, пов’язаних з підробкою документів, крадіжкою чи привласненням майна.
Робота “адвоката з розлучень” не є автономною та обумовлює комунікацію з органами та службами, а саме:
- з ювенальною поліцією, слідчими, органами виконавчої служби, які не хочуть займатися «сімейними розборками»;
- службами по захисту прав дітей, комісіями органів опіки та піклування, сімейними психологами.
“Адвокат з розлучень” у процесі нерідко зіштовхується зі звинуваченнями, маніпуляціями, надмірною емоційністю сторінсімейного спору. Як приклад можна навести такі як:
- маніпуляції одного з батьків щодо отримання матеріальних благ в обмін на можливість другого з батьків бачитися з дітьми;
- погрози, образи та психологічний тиск з боку опонентів;
- звинувачення зі сторони клієнтів у конфлікті інтересів тощо.
Робочий час “адвоката з розлучень” має ненормований характер, з можливістю дзвінків та виїздів до клієнта у неробочий час (пізно ввечері чи вночі, святкові чи вихідні дні).
Безумовно, спеціалізуючись а такій категорії справ адвокати потребують постійного підвищення професійної кваліфікації та оволодіння навичкам сімейної медіації, переговорам, конфлікт-коучингу та конфлікт-консалтингу.
Попри виклики, що постають перед адвокатом, що спеціалізується за напрямком розлучень, необхідно відзначити переваги та позитивніаспекти, зокрема, коли ви бачите:
- довгоочікувану за кілька років зустріч батьків з власною дитиною;
- налагодження діалогу для вирішення питань щодо навчання, медичного обслуговування, відпочинку дітей;
- бажання врегулювання спірних майнових та немайнових питань подружжя, батьків в договірному, позасудовому, мирному порядку;
- примирення сторін після кількарічної «судової колотнечі»;
- цікаву оплачувану роботу та ваш вклад у побудову приязних стосунків в колишнього з подружжя!
Ганна Гаро звернула увагу на те, що не забути сказати клієнту, який звернувся до “адвоката з розлучень”:
- Про час на вивчення документів, підготовку правової позиції та стратегії;
- Про високоймовірну довготривалість судових проваджень;
- Про можливі судові та інші витрати, додатково до вартості правової допомоги;
- Про те, що є альтернативні (мирні) способи врегулювання спору та про їх переваги.