У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Практичні поради для адвокатів щодо процедури бронювання військовозобов’язаних працівників», лектором якого виступила Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ.
Лектор зазначила, що бронювання військовозобов’язаних працівників – це надання тимчасової відстрочки (до шести місяців) від мобілізації (призову) ключовим працівникам підприємства, компанії, установи чи організації, які працюють у компаніях і є критично важливими для забезпечення їх стабільного функціонування.
Основним нормативним актом, який регулює процедуру бронювання, є Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» № 76 від 27.01.2023 р., якою затверджено:
- Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі – Порядок № 76);
- Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – Порядок та критерії).
Бронюванню підлягають чотири категорії військовозобов’язаних, які працюють:
- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
- на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
- на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Списки на бронювання подаються:
- підприємствами, установами та організаціями, яким встановили мобілізаційні завдання (замовлення) до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення);
- підприємствами, установами та організаціями, які виробляють товари, виконують роботи і надають послуги, необхідні для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань до Центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво ЗСУ, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, до СБУ, в інтересах яких вони виробляють товари, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому;
- спеціалізованими установами ООН, закордонними дипломатичними установами в Україні, представництвами донорських установ, виконавцями проєктів міжнародної технічної допомоги, представництвами міжнародних організацій, міжнародними та українськими неурядовими організаціями, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період до Секретаріату Кабінету Міністрів України або Міністерства закордонних справ України.
Водночас бронюванню не підлягають:
- призовники;
- громадяни України, які проходять військову службу (військовослужбовці);
- ті, хто має відстрочку від призову;
- громадяни України, які виключені з військового обліку.
Детально аналізуючи порядок віднесення підприємства до критично важливого, Вікторія Поліщук звернула увагу на те, що Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджені постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76, не містить детальних критеріїв за конкретними галузями для визначення підприємств критично важливими для національної економіки. Більшість міністерств затвердили накази, в яких і деталізували ці критерії.
Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є відповідність трьом або більше критеріям. Два критерії – для підприємств паливно-енергетичного комплексу; підприємств, яке провадить діяльність у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту та належить до державної чи комунальної форми власності; лінійних аудіовізуальних медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.
Наголосила лектор на важливості формування документальної бази для отримання статусу критично важливого підприємства. Так, один із критеріїв для отримання статусу критично важливого підприємства – загальна сума податків, зборів та платежів (окрім митних) нарахованих, утриманих та сплачених підприємством на користь держави, перевищує еквівалент 1,5 млн євро за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний податковий рік, має підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство.
Підтвердження статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється підприємством не рідше ніж один раз на рік. Для підтвердження свого статусу підприємство подає відповідну заяву до органу, який прийняв рішення про визначення такого підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
До заяви додається:
- копія податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання;
- квитанція про прийняття податкової декларації в разі її подання засобами електронного зв’язку;
- квитанція контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків;
- поштове повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу в разі надсилання податкової декларації поштою.
В огляді судової практики Вікторія Поліщук звернула увагу на Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 280/5782/23 стосовно обов`язку перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу.
Згідно фактичних обставин справи, позивач є працівником залізничного цеху ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», займає посаду машиніст тепловоза. 24.05.2023 позивач був мобілізований відповідачем, та наказом командира відповідача 2 №150 від 26.05.2023 зарахований до списків особового складу військової частини. Позивач звертає увагу, що він з 23.12.2022 заброньований за ПАТ «Запоріжсталь» у встановленому законом порядку строком на 6 місяців, про що було повідомлено відповідача. Посилається на те, що обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, тому відповідач мав перевірити доводи позивача про те, що він є заброньованим за ПАТ «Запоріжсталь». Наголошує на тому, що станом на 25.05.2023 позивач не підлягав призову на військову службу, тому просив суд позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, Суд дійшов висновку, що обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а, тому відповідач мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією. Позивач не може нести відповідальність за належність доведення до відповідача інформації про відстрочку від призову, позаяк така процедура залежна від комунікації між підприємством, де працює позивач, Генеральним штабом ЗСУ, Командуванням Сухопутних військ ЗСУ та Запорізького районного територіального центрукомплектування та соціальної підтримки, а не від дій позивача.
Зупинилася лектор на Рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 380/18047/23. Суд розглянув позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу від 20.07.2023 № 201 в частині призову старшого сержанта на військову службу під час мобілізації. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі наказу Мінекономіки України від 20.07.2023 № 8977 позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час проведення мобілізації, що підтверджується витягом з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного (Додаток 3 до Порядку). Суд встановив, що станом на 20.07.2023 ГУ ДПС у Львівській області не володіло та, відповідно, не видавало позивачу та не скеровувало РТЦК та СП передбачені Порядком № 76 документи (Додаток 3 та Додаток 5) про бронювання позивач, який, відповідно, не мав та не міг мати відомостей про власне бронювання та документів, що підтверджують надання йому як військовозобов`язаному відстрочки. Ця обставина свідчить про те, що твердження позивача про надання ним 20.07.2023 працівникам відповідача відомостей та документів про бронювання позивача не відповідає дійсності. Станом на 20.07.2023 у відповідача (а також позивача та третьої особи) не було і не могло бути передбачених Порядком № 76 документів, що підтверджували б факт бронювання позивача та могли б бути перешкодою для прийняття рішення про призов позивача за мобілізацією. Отже, рішення відповідача (п.2.1. наказу №201 від 20.07.2023) є обґрунтованим та законним, підстав для його скасування суд не встановив.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.