Адвокату в системі БПД оплачується значно менша кількість часу, ніж реально витрачається на надання правової допомоги: адвокат Дем’янова

Учасники круглого столу «Безоплатна правова допомога в Україні. Шляхи виходу з кризи», який відбувся в Національній асоціації адвокатури України, визнали чинну систему безоплатної правової допомоги в Україні такою, що несе ризики незалежній діяльності  адвокатів та потребує негайних змін.

Під час заходу адвокат Олена Дем’янова виступила з доповіддю щодо Фінансування системи Безоплатної правової допомоги та оплати праці адвокатів, які беруть участь у цій системі, а також підняла питання економічної необґрунтованості та правової значущості негативних наслідків, яка несе собою система БПД для інституту адвокатури.

За надані послуги з безоплатної вторинної правової допомоги адвокати отримують оплату з державного бюджету.

Навряд чи існує хоча б одне кримінальне провадження, в якому б стадію досудового розслідування можна було б відпрацювати за 5 годин. В цей час входить спілкування з клієнтом, слідчим, прокурором, повідомлення про підозру, участь в слідчих і процесуальних діях, заявлення клопотань, ознайомлення з матеріалами справи, отримання обвинувального акту, збирання доказів, застосування заходів забезпечення, оскарження дій слідчого і прокурора, вироблення правової позиції тощо. Все це на думку Координаційного центру адвокат має зробити за п’ять годин. Очевидно, що на здійснення захисту особи на досудовому розслідуванні навіть у найпростішому кримінальному провадженні витрачається набагато більше часу. Але, весь час, що адвокат витратив понад п’ять годин є не оплаченим. Цей приклад наочно ілюструє, що оплата послуг адвоката базується на розрахунках, які явно не відповідають дійсності.

Адвокату оплачується значно менша кількість часу, ніж реально витрачається на надання правової допомоги.

зазначила адвокат Дем’янова

Для ілюстрації несправедливості оплати можна навести наступні приклади:

  • оплата за участь адвоката під час досудового розслідування у кримінальному провадженні по проступку зараз складає 885 грн. (24 долара);
  • участь в судовому розгляді кримінального провадження щодо двох осіб протягом двох років, обвинувачення в особливо тяжкому злочині, клієнт перебуває в СІЗО, суд знаходиться за межами області, 16 судових засідань – 12 000 грн. (320 доларів);
  • участь в судовому розгляді кримінального провадження щодо двох осіб, протягом шести років, обвинувачення в двох тяжких злочинах, понад 30 судових засідань – 12 000 грн. (320 доларів);
  • участь в судовому розгляді кримінального провадження протягом восьми років, зміна складу суду, обвинувачення в тяжкому злочині, понад 30 судових засідань, призначення покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України – 12 000 грн. (320 доларів).

Це лише окремі приклади, які демонструють, що рівень оплати послуг адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу, є вкрай низьким, що оплачується лише частина роботи, а значна частина складної праці залишається для адвоката дійсно безоплатною.

Також Координаційним центром не оплачується певна частина роботи, яка не відноситься до оплачуваної праці. Але ця робота є обов’язковою для самої можливості надання правової допомоги. Так, наприклад, тривалий час адвокати висловлюють скарги на те, що не підлягають оплаті адвокатські запити в цивільних справах. Однак, надання адвокатських запитів є невід’ємною складовою роботи адвоката, без них неможливо зібрати докази. Їх складання, направлення, отримання відповіді – складна робота, що вимагає значного часу.

Для ілюстрації цієї проблеми можна звернутися до сюжету, який був показаний в програмі «Сніданок з 1+1», до якої була запрошена заступниця Міністра юстиції пані Коломоєць. Там основна претензія клієнтки розгорталась навколо того, що нібито адвокат не пояснив їй, що позов є безперспективним. Але для юристів зрозуміло, що в більшості випадків для оцінки перспектив позову слід зібрати значний обсяг інформації. Адвокат не може дати характеристику позову як «перспективного» чи «безперспективного» без отримання доказів, інформації. Засобом отримання такої інформації, збирання доказів є адвокатські запити. Однак, Координаційний центр не оплачує адвокатам виконання запитів, не вважає це роботою, котра гідна оплати. У підсумку виходить так, що адвокат винен бо не попередив клієнтку про відсутність перспектив, але роботу по збиранню доказів для з’ясування перспектив, а може і для підвищення цих перспектив, Координаційний центр не оплачує.

Тому навіть цей сюжет демонструє, що бажання примусити адвоката працювати насправді безкоштовно, не оплачувати реальну адвокатську працю обертається не тільки шкодою адвокату але і претензіями від клієнтів.

Отже, правила оплати послуг адвоката з безоплатної правової допомоги Координаційним центром вимагають перегляду з тим, щоб були враховані реальні витрати часу, і оплаті підлягали усі види виконаної адвокатом роботи.