Другий щорічний День українського права в Лондоні — Ukraine Law Day 2026 — відбувся як серйозна міжнародна платформа. Суддя Верховного Суду Олександра Яновська виступила про роботу українських судів в умовах війни, про статистику розгляду воєнних злочинів, про проблеми процедури in absentia. Виступ був фаховим і змістовним. Але є одна деталь, яку варто помітити окремо від змісту доповіді.
Захід організувала Асоціація адвокатів Англії та Уельсу. За підтримки Асоціації правників України та юридичної спільноти Spilka. Ось тут і починається питання.
Хто такий «партнер підтримки»
Громадська організація Асоціація правників України у цій події фігурує як організація-партнер, що забезпечує «підтримку» заходу. Це стандартна формула, за якою громадські організації отримують публічну асоціацію з престижною міжнародною платформою, суддею Верховного Суду і темою, що перебуває в центрі міжнародної уваги — воєнні злочини та відповідальність Росії.
Що конкретно означає «підтримка» в даному випадку — чи це організаційна участь, фінансовий внесок, залучення спікерів — у відкритому доступі не пояснюється. Але результат очевидний: на міжнародній конференції в Лондоні поруч з іменем судді Верховного Суду стоїть логотип АПУ.
Це і є модель, про яку варто говорити окремо від якості самого виступу.
Суддя як ресурс
Олександра Яновська є суддею Верховного Суду і одночасно входить до складу керівних органів Асоціації правників України — вона обрана до правління організації на каденцію 2025–2027 років.
Це означає: суддя чинного Верховного Суду є членом правління тієї самої громадської організації, яка виступила співорганізатором заходу, де ця суддя виступила спікером. Організація отримала міжнародну видимість завдяки виступу свого члена правління — судді. Суддя отримала міжнародну трибуну завдяки організаційному ресурсу АПУ. Коло замкнулося.
Чи декларує суддя Яновська свою участь у правлінні громадської організації при підготовці виступу? Чи є інституційна пов’язаність судді з організацією-партнером заходу предметом декларування відповідно до вимог щодо конфлікту інтересів? Це не риторичні запитання — це прямі питання до Вищої ради правосуддя.
Системна практика, а не виняток
Виступ у Лондоні — не перший і не одиничний випадок. ГО Асоціація правників України спільно з Верховним Судом та Асоціацією розвитку суддівського самоврядування організовувала серії вебінарів, де судді ВС виступали лекторами перед аудиторією адвокатів і юристів. Щорічний Судовий форум АПУ незмінно включає суддів Верховного Суду як ключових спікерів — зокрема суддів Касаційного господарського суду, Касаційного цивільного суду, Великої Палати.
Таким чином складається стала модель: громадська організація залучає суддів Верховного Суду на свої заходи як спікерів, отримуючи статус і авторитет. Судді отримують публічну трибуну і міжнародну видимість через ресурси АПУ. Адвокати і юристи платять. Громадська організація отримує фінансовий потік і репутацію.
Це — не просвітництво. Це — взаємовигідна інституційна схема, в якій суддя є ресурсом, а ГО Асоціація правників України — оператором його монетизації.
Чи є тут порушення
Формально — не обов’язково. Закон дозволяє судді брати участь у викладацькій та науковій діяльності. Участь у міжнародній конференції є загальноприйнятою практикою. Членство в громадській організації не заборонене.
Але є питання стандартів, а не лише букви закону. Бангалорські принципи поведінки суддів, на які посилається українське законодавство, вимагають від судді уникати ситуацій, у яких можна обґрунтовано сумніватися у його безсторонності та незалежності від зовнішніх впливів. Суддя, що входить до правління Громадської організації, яка має публічну позицію щодо реформи судової системи і системно організовує заходи для суддівської аудиторії — є саме такою ситуацією.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
