17 червня 2026 року адвокат Броневицький у своєму офіційному Telegram-каналі детально прокоментував два законопроєкти — № 15333 та № 15334, — зареєстровані у Верховній Раді 16 червня 2026 року за авторством народних депутатів Ярослава Железняка («Голос») та Анастасії Радіної («Слуга народу»). Ініціатори позиціонують їх як євроінтеграційні зобов’язання України в частині верховенства права. Броневицький назвав обидва законопроєкти або дублюванням чинних норм, або прямим обмеженням права на захист — без жодного правового обґрунтування.
Законопроєкт № 15334: механізм уже існує
Законопроєкт № 15334 стосується вдосконалення порядку визначення підслідності. За словами Железняка, його мета — щоб справи, які має вести НАБУ, не «виводили» штучно в інші органи, а питання підслідності вирішував прокурор САП.
Броневицький вказав, що відповідний процесуальний механізм давно закріплений у КПК України одразу в кількох нормах. По-перше, абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України надає прокурору САП право своєю постановою відносити кримінальне провадження до підслідності НАБУ, якщо правопорушенням заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним інтересам. По-друге, абз. 3 того самого пункту дозволяє детективам НАБУ за рішенням Директора і погодженням із прокурором САП розслідувати правопорушення, що належать до підслідності інших органів. По-третє, ч. 5 ст. 218 КПК України прямо визначає, що спір про підслідність у провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ, вирішує Генеральний прокурор або керівник САП.
«Тобто процесуальний механізм для цього вже давно існує. І не один», — зазначив Броневицький, додавши, що Железняк «з пафосним виглядом презентує черговий велосипед».
Законопроєкт № 15333: скасування наслідків процесуальної бездіяльності
Законопроєкт № 15333 передбачає скасування автоматичного закриття справи через закінчення строку досудового розслідування. Натомість пропонується механізм судового контролю: захист або потерпілий зможуть через слідчого суддю «змусити прокурора визначитись із завершенням».
Броневицький назвав це «ідіотизмом» і нагадав базові норми КПК. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування має бути закінчене протягом двох місяців. Ч. 1 ст. 219 КПК чітко визначає, що строк обчислюється з моменту повідомлення про підозру до дня звернення до суду або закриття провадження. Усі процесуальні дії мають здійснюватися в межах визначених строків.
«Тобто нам пропонують скасувати наслідки процесуальної бездіяльності сторони обвинувачення і назвати це реформою», — підсумував Броневицький. Окремо він зазначив, що позиція Верховного Суду з питання передання обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування вже давно сформована, і законопроєкт її ігнорує.
Обмеження виступів у суді: оціночні поняття без критеріїв
Серед змін, які пропонує законопроєкт № 15333, — надання суду інструментів проти затягувань: відхилення нових клопотань без нових обставин, можливість не відкладати засідання за наявності іншого захисника, обмеження тривалості виступів «за ознак зловживання».
Броневицький звернув увагу на принципову проблему цих норм — відсутність правової визначеності. «Хто саме буде визначати, є у виступі ознаки зловживання чи їх немає? І що це взагалі за оціночні поняття? Де принцип правової визначеності?» — запитав він. На його думку, без чіткого визначення ознак затягування ні захист, ні обвинувачення не матимуть передбачуваних меж, а суд отримає необмежений розсуд.
При цьому адвокат зазначив, що запропоновані обмеження стосуються виключно захисту, тоді як жодних симетричних механізмів щодо прокурорів не передбачено. «Будьте послідовні: тоді пропонуйте проводити судове засідання і без прокурора, якщо причина його неявки не буде визнана судом поважною», — зауважив він.
Оціночні конструкції як системна проблема
Броневицький нагадав про вже існуючі проблеми з оціночними поняттями у кримінальному законі — зокрема у ст. 209 КК України, де залишається нечіткою формула «фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом», та у ст. 368-5 КК України з невизначеними поняттями «доручення» і «дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження». На його думку, спочатку слід усунути ці прогалини — і лише потім запроваджувати нові оціночні категорії в КПК.
«Це абсолютна брехня і маніпуляція»
Найгострішу критику Броневицький адресував позиціонуванню законопроєктів як кроку до ЄС у сфері верховенства права.
«Не можна говорити про верховенство права, коли ти пропонуєш зміни до законодавства, які критично обмежують одну зі сторін процесу в інструментах для реалізації її процесуальних прав», — зазначив він. Адвокат запропонував Міністерству юстиції відрядити авторів законопроєктів до ЄСПЛ — «нехай там розкажуть про свої «європейські» пропозиції і почують фахову оцінку».
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.