В інтерв’ю проєкту «Є питання» керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко публічно звинуватив колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака у використанні проєкту правової допомоги військовослужбовцям «Адвокат+» для «відбілювання репутації» — і сам визнав, що перевірка цього звинувачення «не є предметом» жодного розслідування. Це визнання — ключове для оцінки заяви, і саме з нього, а не з позиції обвинувачення, варто починати аналіз.
Претензія Клименка: обвинувачення без перевірки
За словами Клименка, перед засіданням Вищого антикорупційного суду 10 серпня 2026 року, на якому було послаблено запобіжний захід Єрмаку (дозволено виїзд за межі Києва та Київської області), до САП і НАБУ надійшло дванадцять схожих за змістом листів від командирів військових частин із проханнями дозволити Єрмаку відвідувати їхні підрозділи в межах «Адвокат+». Клименко розцінив синхронність цих звернень як скоординовану кампанію і назвав участь Єрмака в проєкті «інструментом відбілювання репутації», додатково зауваживши, що у звітних фотоматеріалах проєкту систематично фігурує саме Єрмак, а не інші залучені адвокати. Що також не відповідає дійсності.
Сам керівник САП, певно розуміючи межі цієї маніпуляції, публічно уточнив: перевірка достовірності обставин, викладених у листах, «не є предметом» розслідування САП і НАБУ. Інакше кажучи, звинувачення в координованій PR-кампанії — це не встановлений слідством факт і не результат процесуальної перевірки, а особисте припущення прокурора, висловлене публічно, без доказової бази, яку він сам вважає обов’язковою, коли йдеться про підозру проти інших осіб.
Чому це не дрібниця для адвокатської спільноти
Саме тут криється методологічна суперечність, яку варто називати прямо. У власному провадженні щодо Єрмака захисник підозрюваного, адвокат Ігор Фомін, публічно і послідовно наполягає, що позиція обвинувачення побудована на здогадках, а не на доказах.
На брифінгу після засідання ВАКС 13 травня 2026 року Фомін заявив: «Я особисто сприймаю його, як такий, що побудований виключно на припущення без будь-яких фактів», і додав: «Закон ясно каже, що будь-які припущення неприпустимі в будь-якому кримінальному провадженні».
Застосувавши той самий стандарт до заяви самого Клименка про «Адвокат+», доводиться визнати: звинувачення керівника САП відповідає тій самій категорії, яку захист Єрмака критикує в діях прокуратури, — публічному твердженню, що не підкріплене перевіреними фактами, але вже сформульоване як встановлена теза для медіа. Різниця лише в тому, що заяву прокурора щодо доказів у власному провадженні можна оскаржити процесуально, а публічну оцінку керівника САП щодо мотивів благодійного проєкту — ні: вона не проходить через жодну судову перевірку, хоча має порівнянний репутаційний ефект для особи, стосовно якої висловлена.
Прецедент: коли законні дії трактують як доказ вини
Схема, за якою прокуратура тлумачить формально законні, публічні дії підозрюваного чи пов’язаних із ним осіб як ознаку протиправної координації, — не нова для практики САП і НАБУ. У справі ринку «Столичний» слідство долучило до матеріалів провадження 22 оплачені публікації в соціальній мережі однієї з причетних осіб — присвячені підтримці Збройних сил України, Дню Державності, вшануванню полеглих, — розцінивши їх як «систематичну оплату інформаційних матеріалів» проти органів розслідування, хоча жодна з публікацій не стосувалася самого кримінального провадження. Прокурор САП в тому провадженні також охарактеризував подання апеляційної скарги на арешт майна як «реалізацію ризику вчинення іншого кримінального правопорушення» — тобто використання законного процесуального права на оскарження було подане як обтяжуюча обставина.
Це задокументований у судовій практиці ефект, коли формально дозволені дії — благодійність, публічність, оскарження рішень — перетворюються в очах слідства на доказ поганих намірів просто через факт їх вчинення підозрюваним або пов’язаною з ним особою. Заява Клименка про проєкт «Адвокат+» побудована за тією самою логікою: волонтерська допомога військовим, здійснювана публічно і в межах офіційного статусу в Національній асоціації адвокатів України, розцінюється як маскування, а не як те, чим вона є формально, — правомірна діяльність адвоката в межах повноважень профільного комітету асоціації.
Чи були раніше претензії до публічної риторики Клименка
Це не перший випадок, коли публічні заяви керівника САП про провадження стають предметом окремої критики з боку адвокатської спільноти — незалежно від суті самих розслідувань, у межах яких ці заяви лунають. У квітні 2025 року адвокат Ростислав Кравець подав до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів скаргу на Клименка особисто через публікацію САП у Telegram, яка після засідання ВАКС охарактеризувала фігурантів одного з проваджень як «суддівсько-адвокатську мафію на Одещині». Скаржник послався на статтю 19 Закону України «Про прокуратуру» та статті 11, 16 і 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, вказавши на порушення презумпції невинуватості (застосування запобіжного заходу — не доказ вини) та на дискредитацію адвокатури й судової влади самим фактом застосування терміна «мафія» до представників цих професій. Вимогою скарги було притягнення Клименка до дисциплінарної відповідальності аж до звільнення з посади; інформація про підсумковий розгляд скарги КДКП у відкритих джерелах відсутня.
Ці два епізоди — 2025 і 2026 років — поєднує спільна риса: керівник САП формулює публічні оціночні характеристики (про «мафію», про «відбілювання репутації») раніше і жорсткіше, ніж це дозволяє встановлений процесуальний факт, а адвокатська спільнота відповідно фіксує це як порушення професійних стандартів, а не як прийнятну публічну комунікацію посадовця антикорупційного відомства.
Інституційне питання: чому саме керівник САП веде цю справу особисто
Клименко особисто здійснює процесуальне керівництво провадженням щодо Єрмака — рівень концентрації повноважень, який сам собою заслуговує на окреме критичне запитання, а не лише на пояснення. Формально стаття 36 Кримінального процесуального кодексу України визначає повноваження прокурора, який здійснює процесуальне керівництво розслідуванням; Закон України «Про прокуратуру» додатково передбачає право керівника САП особисто здійснювати повноваження прокурора в найбільш значущих провадженнях, проте точний обсяг підстав для такого особистого перебрання справи від рядового прокурора в опрацьованих джерелах не деталізований і потребує перевірки за офіційним текстом закону.
Сам Клименко пояснював цю концентрацію ризиком витоку інформації: коментуючи в травні 2026 року повідомлення про можливий витік матеріалів у справі кооперативу «Династія», він визнав, що доступ до найчутливіших деталей розслідування мали фактично лише дві людини — він особисто і директор НАБУ Семен Кривонос. Але це пояснення варто розглядати як позицію сторони, зацікавленої в централізації контролю, а не як нейтральний опис єдино можливої моделі: чим вужче коло осіб, які одноосібно ухвалюють процесуальні рішення і водночас публічно коментують справу медіа, тим менше в цій моделі процесуальних і репутаційних стримувань — рішення про запобіжний захід, публічна оцінка мотивів опонента і функція офіційного речника провадження зосереджені в одних руках. Саме адвокат Фомін в іншому коментарі щодо цього ж провадження публічно наполягав на необхідності часових обмежень для розслідувань НАБУ і САП як інституційного запобіжника від зловживання таким становищем.
«Прокурор+»: симетрична відповідь без визначеного статусу
У відповідь на критику журналістки щодо можливого тиску на військовослужбовців, змушених фігурувати в звітності «Адвокат+», Клименко анонсував ідею альтернативного каналу — «Прокурор+», за яким такі військовослужбовці могли б анонімно поскаржитися безпосередньо антикорупційній прокуратурі. Показово, що видання «Главком», яке публікувало цю частину інтерв’ю 31 серпня 2026 року, саме визначило тон заяви як «іронічний» і винесло в заголовок «Клименко підколов Єрмака» — тобто навіть дружні до позиції САП медіа зафіксували це не як процесуальну ініціативу, а як публічний випад. На момент інтерв’ю «Прокурор+» не мав анонсованих строків запуску, підзаконної процедури чи офіційного статусу.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.