Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалою від 24 серпня 2026 року порушив перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області (КДКА) питання про дисциплінарну відповідальність адвоката — у судовому рішенні він позначений знеособлено як ОСОБА_7, із зазначенням серії й дати свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (№ 001004 від 11 грудня 2018 року, видане рішенням Ради адвокатів Житомирської області № 16/2 від 07.11.2018) та адреси робочого місця в Житомирі. Ці ідентифікаційні дані належать адвокату Володимиру Красовському. З мотивувальної частини ухвали випливає, що звернення від 24 серпня 2026 року є вже п’ятим зверненням ВАКС до КДКА Житомирської області щодо цього адвоката.
Дисциплінарне провадження перебуває на стадії розгляду питання про його порушення — звернення суду не є встановленням вини адвоката в дисциплінарному проступку; рішення ухвалює виключно КДКА Житомирської області, до компетенції якої належить кваліфікація дій адвоката за Правилами адвокатської етики і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Справа, у якій захищав адвокат
Ідеться про кримінальне провадження № 42021000000002617, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням народного депутата України (у судовому рішенні — ОСОБА_6, за відкритими джерелами — Сергій Кузьміних) за частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом). Судовий розгляд у ВАКС триває з 23 вересня 2022 року (справа № 991/4071/22, провадження № 1-кп/991/58/22). Кузьміних є обвинуваченим, стосовно якого судовий розгляд не завершено; на нього поширюється презумпція невинуватості. Адвокат ОСОБА_7 здійснював його захист на підставі договору про надання правової допомоги від 29 січня 2023 року.
П’ять звернень до КДКА — і три відмови органу адвокатського самоврядування
Із мотивувальної частини ухвали випливає така послідовність:
- 24 листопада 2025 року, 2 березня 2026 року та 15 червня 2026 року ВАКС тричі порушував перед КДКА Житомирської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката за невиконання процесуальних обов’язків щодо участі в судовому розгляді. У всіх трьох випадках КДКА відмовила в порушенні дисциплінарної справи, вказавши на відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- 19 серпня 2026 року ВАКС учетверте ініціював це питання; станом на 24 серпня 2026 року рішення КДКА за цим зверненням суду ще не було.
- 24 серпня 2026 року ВАКС звернувся вп’яте.
Сама колегія суддів прямо зазначила в мотивувальній частині: «попередні випадки залишились без належного реагування з боку органів адвокатського самоврядування» — тобто суд явно висловив незгоду з тим, як КДКА оцінила три попередні звернення.
Обставини, які призвели до п’ятого звернення: засідання 13 і 19 серпня 2026 року
13 серпня. Засідання, призначене на 09:00, було заздалегідь узгоджене з учасниками процесу. 12 серпня захисник подав клопотання про його відкладення, пославшись на паралельне засідання Житомирського апеляційного суду о 09:30, де він представляв інтереси відповідача в іншій, цивільній справі, доклавши судову повістку, сформовану ще 22 червня 2026 року. 18 серпня захисник подав додаткове клопотання з копією тієї самої повістки з відміткою секретаря про те, що він «прибув» до Житомирського апеляційного суду о 09:30 13 серпня. Суд визнав це недостатнім доказом: сам факт прибуття не підтверджує, що захисник фактично перебував там протягом часу, який об’єктивно унеможливлював участь у засіданні ВАКС (у тому числі дистанційно), а неподання на вимогу суду документа, який підтвердив би тривалість цієї участі (журналу засідання, судового рішення, технічного запису), суд розцінив як можливе приховування інформації і ознаку зловживання процесуальними правами. Із посиланням на статтю 138 КПК України (поважні причини неприбуття) і частину першу статті 324 КПК України (порушення судом питання про відповідальність захисника, який не прибув без поважної причини) суд визнав причини неявки 13 серпня недоведеними.
19 серпня. Засідання, призначене на 09:40, розпочалося о 12:03 на підставі ухвали про примусовий привід обвинуваченого — на той момент госпіталізованого — до участі в режимі відеоконференції чи з використанням технічних засобів. Захисник прибув до лікарні, заперечував проти проведення засідання, однак суд, отримавши дозвіл лікуючого лікаря на участь обвинуваченого, продовжив розгляд у формі оголошення документів сторони захисту за раніше заявленим клопотанням. Під час засідання захисник залишив лікарняну палату, де перебував його підзахисний, — суд прирівняв це до залишення зали судового засідання; факт було встановлено вже в перерві.
«Розірвання договору» 19–20 серпня і суперечності у поясненнях
20 серпня захисник подав до суду заяву про припинення повноважень, датовану 19 серпня. Мотивування, наведене в самій заяві, суд процитував так: під час конфіденційного спілкування з клієнтом сторони «дійшли згоди», що проведення засідання 19 серпня з 12:15 до 15:30 «є порушенням норм закону та підпадає під визначення конвенцією катування» дій колегії суддів щодо клієнта, а тому надання правничої допомоги в таких умовах є неможливим, і договір припиняється за згодою сторін з 13:00 19 серпня 2026 року. Це формулювання наведено судом як цитата з поданого захисником документа; наскільки воно відповідає дійсним обставинам засідання і чи має самостійні правові підстави, ухвала не встановлює — питання про порушення конвенційних гарантій самою ухвалою не вирішувалося.
У засіданні 20 серпня обвинувачений Кузьміних дав пояснення, яке суд визнав таким, що суперечить версії захисника в ключовому пункті: за словами обвинуваченого, ініціатива розірвати договір належала самому захиснику, а він лише погодився, «оскільки не може примушувати захисника захищати його» — тобто самостійної ініціативи відмовитися від захисника в обвинуваченого не було. Крім того, обвинувачений повідомив, що документ про розірвання договору він підписав не ввечері 19 серпня (як стверджував захисник у судовому засіданні), а вранці 20 серпня, хоча в самому документі зазначена дата, що передує фактичному підписанню.
Суд визнав цю розбіжність істотною і додатково послався на те, що вже вранці 20 серпня в обвинуваченого була готова друкована заява про відвід колегії суддів — документ із детальним викладом процесуальних обставин, посиланнями на норми права та сформульованою правовою позицією, підготовка якого, за оцінкою суду, вимагала юридичного аналізу, а отже, свідчить про те, що правнича допомога фактично надавалася і після заявленого моменту припинення договору.
Оцінка суду: ознаки зловживання процесуальними правами
Суд дійшов висновку, що сукупність обставин — спонукання обвинуваченого до розірвання договору, суперечливі пояснення щодо часу підписання документа про розірвання, фактичне продовження надання правничої допомоги після заявленого моменту її припинення й підготовка процесуальних документів уже після формально заявленого розірвання — дає підстави вбачати ознаки недобросовісного здійснення захисником своїх процесуальних прав. Суд окремо наголосив, що не ставить під сумнів право обвинуваченого відмовитися від захисника, однак вважає, що в цьому випадку відмова не була самостійною ініціативою обвинуваченого, а стала, за оцінкою суду, можливим способом штучного створення перешкод для своєчасного розгляду справи — на тлі того, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 49 Кримінального кодексу України за цим провадженням спливає в січні 2027 року, а заміна захисника об’єктивно потребує часу на ознайомлення нового адвоката з матеріалами справи.
Суд також послався на вичерпний перелік підстав, за яких захисник після залучення до провадження вправі відмовитися від виконання своїх обов’язків (частина четверта статті 47 КПК України): наявність обставин, що виключають його участь; незгода з обраним підзахисним способом захисту (крім випадків обов’язкової участі захисника); умисне порушення підзахисним умов договору; відсутність належної кваліфікації для особливо складного провадження. Оскільки правопорушення за частиною другою статті 369-2 КК України належить, за статтею 12 КК України, до нетяжких злочинів, обов’язкова участь захисника в цьому провадженні не вимагається, а тому формальне право обвинуваченого відмовитися від захисника чи діяти самостійно не заперечується. Водночас, на переконання суду, захисник не вправі обходити встановлені законом підстави для власної відмови від участі в справі шляхом фактичного спонукання підзахисного до ініціювання розірвання договору.
Правові рамки дисциплінарного звернення
Суд не наділений повноваженням самостійно притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності — за статтями 33–36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» це виключна компетенція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону; суд лише порушує перед нею відповідне питання, послідовно посилаючись, зокрема, на статті 28 (розумні строки), 47, 52, 134, 138, 318, 324, 369 і 372 КПК України. Сама ухвала, як зазначено в її резолютивній частині, набирає законної сили з моменту проголошення й окремому оскарженню не підлягає; заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення в порядку частини першої статті 392 КПК України.
Ширший контекст: понад 30 зірваних засідань і повторні відмови КДКА
За узагальненими даними станом на липень 2025 року, з моменту передання справи до ВАКС у вересні 2022 року з 86 призначених засідань 31 було зірвано через неявку захисників — 29 відкладень через адвоката Красовського і 2 — через адвоката Ларису Криворучко, яка представляла інтереси Кузьміних на ранішньому етапі провадження (щонайменше з лютого 2022 року); сам обвинувачений був відсутній на 22 засіданнях. За пізнішими даними медіа, кількість зірваних засідань перевищила 30 лише з боку захисту, і ця цифра, з огляду на події 13 і 19–20 серпня, продовжує зростати. Те, що КДКА Житомирської області тричі поспіль не побачила в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, а ВАКС так само послідовно продовжує звертатися повторно, є самостійним і практично значущим сюжетом: він ілюструє напругу між оцінкою поведінки адвоката судом, який безпосередньо спостерігає перебіг конкретного провадження, і оцінкою органу адвокатського самоврядування, для якого кожне звернення є окремим предметом розгляду за власними процедурними стандартами.
Читайте також на ADVOKAT POST
- З 86 судових засідань у справі Кузьміних 31 було зірвано через неявку адвокатів Криворучко та Красовського.
- Адвокат Володимир Красовський у суді заявив, що до народного депутата взагалі не можна здійснювати НСРД — правова позиція того самого захисника в цій самій справі щодо допустимості негласних слідчих дій.
- Узагальнення дисциплінарної практики щодо неявки адвокатів у судові засідання — загальна дисциплінарна практика КДКА щодо неявки адвокатів.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.