Головна відмінність британських правників від українських адвокатів — це вимоги до репутації, поведінки і ведення діяльності.
Про це заявив адвокат Олександр Черних, представник Національної асоціації адвокатів України в Шотландії в інтерв’ю ЗіБ.
“Насамперед, зазначу, що існують баристери в Англії (адвокати в Шотландії) та соліситори. Помилково у нас вважають, що соліситор — це помічник адвоката чи сертифікований юрист. Ні, соліситор — це такий самий адвокат, але який надає правову допомогу не лише в суді, бо баристери — це судові адвокати найвищої кваліфікації та репутаційних вимог. Якщо коротко, соліситор —це про юридичний бізнес, адвокат (баристер) — про суд і судову владу.
Головна відмінність від українських адвокатів —це вимоги до репутації, поведінки і ведення діяльності. Британські соліситори та адвокати своїм основним обов’язком визначають служіння суспільству і відповідальність перед суспільством. Потім вже йдеться про служіння закону, юридичну практику, дотримання процедур та, власне, юридичний бізнес”, – повідомив Черних.
Представник НААУ в Шотландії зазначив, що юридичний бізнес в Британії вести набагато складніше саме через «відповідальність перед суспільством» і високі стандарти.
“Вимоги до юридичної компанії за рівнем складності процедур, дотримання норм комплаєнсу, професійних стандартів, обов’язкового страхування відповідальності, протидії відмиванню коштів, ідентифікації та верифікації клієнтів можливо прирівняти до вимог щодо платіжного сервісу чи невеличкого пенсійного фонду.
Бути британським адвокатом і соліситором складно і надзвичайно відповідально. Але наші колеги з честю складають іспити і приєднуються до ядра спільноти британських професійних юристів.
Окремо слід говорити про адвокатів у Шотландії (баристерів в Англії та Уельсі). Краще за все роль адвоката проілюструє цитата Кеннета Янга, адвоката з Единбургу, який активно допомагає нашій спільноті: «Відповідальність адвоката полягає перед судом, а також у тому, щоб якомога краще викласти справу нашого клієнта в рамах нашої професійної відповідальності. Ми надаємо юридичні консультації у вигляді письмових висновків. Ми завжди повинні бути дуже обережними, щоб навіть ненавмисно не ввести суд в оману. Нас (зазвичай) інструктують через соліситорів, тому ми на крок віддалені від клієнта. Це допомагає нам давати неупереджені поради».
Шлях адвоката до професії складніший за шлях соліситора, бо існує період у 2 роки (devil’s term) коли молоді претенденти проходять стажування, і їм цей час оплачує адвокатська спільнота. Окрім того, адвокатами не «стають», а до лав адвокатів «призивають». Адже неможливо стати адвокатом, якщо мінімум два вже діючих адвокати не поручаться за тебе.
Олександр Черних зазначив, що усіма своїми вчинками, поведінкою адвокат протягом життя відповідає перед суспільством, адвокатською спільнотою та колегами які його «призвали до служіння».
“Колишні правоохоронці не можуть стати адвокатами, як і не можуть складати іспити, перебуваючи на державній службі. Після роботи в поліції колишні слідчі перенавчаються в університетах і проходять увесь шлях від початку, тому в адвокатурі їх — одиниці.
Повторюся, основна відмінність — це надзвичайна повага до професії, як з боку адвокатів, так і суспільства. Бо суспільство відчуває, що адвокатура є відповідальною за захист прав, а адвокатура відчуває себе захищеною від політичних інсинуацій та спекуляцій.
Висока репутація продиктована тим, що Товариство Королівських писарів (Товариство письменників до печатки його Величності, якщо дослівно перекладати Society of Writers to His Majesty’s Signet), яке об’єднує юристів Шотландії, існує понад 500 років, а Факультет адвокатури (саморегулівна організація адвокатів Шотландії) існує з 1532 року. І знання, повага та авторитет професії передаються увесь цей час.
Ставлення до наступності поколінь гарно ілюструє традиція, коли адвокати, що пішли на пенсію, свою бібліотеку судових прецедентів (кількадесят величезних старовинних томів) передають молодому адвокатові, який нещодавно «призваний до бару (судової трибуни)». А бібліотеки видатних адвокатів (зокрема Вальтера Скотта та Роберта Льюіса Стівенсона) передаються в спадок Королівським бібліотекам адвокатів (Бібліотеки при Королівських судах, де безпосередньо працюють адвокати). Таким чином, молоде покоління адвокатів відчуває не лише на словах, а й фізично напрацювання поколінь попередників”, – резюмував представник Національної асоціації адвокатів України в Шотландії.