2 грудня 2020 року на офіційному вебсайті Національного антикорупційного бюро України було розміщено повідомлення, в якому безпідставно звинувачено Офіс Генерального прокурора нібито у перешкоджанні притягнення винних до відповідальності у справі Нацгвардії.
Вважаємо за необхідне звернути увагу громадськості, що всі рішення, які прийнято Офісом Генерального прокурора та, зокрема, Генеральним прокурором, ґрунтуються виключно на вимогах кримінального процесуального законодавства України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та у межах встановлених законом строків.
Про це повідомляє прес-служба Офісу Генерального прокурора.
Так, згідно ч. 1 ст. 36 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Зазначені норми також кореспондуються з положеннями Закону України “Про прокуратуру”.
1 грудня 2020 року Генеральним прокурором, відповідно до вимог ст.ст. 36, 37 КПК України, було змінено групу прокурорів, які здійснюватимуть нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва, у кримінальному провадженні за фактом надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України, яке розслідується детективами НАБУ.
У зв’язку з тим, що справа набула резонансного статусу, з метою забезпечення швидкого, повного, неупередженого, всебічного та ефективного дослідження усіх обставин кримінального провадження, Генеральним прокурором дійсно було прийнято рішення про включення Генерального прокурора до складу групи.
Окрім цього, з метою досягнення ефективного досудового розслідування та вивчення обставин справи по суті, до складу групи прокурорів, було включено в.о. керівника САП Максима Грищука, а старшим групи визначено начальника управління САП Андрія Довганя.
Водночас, підкреслюємо, що такі дії Генерального прокурора, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, не потребували жодних узгоджень з жодною особою або органом досудового розслідування.
При цьому, звертаємо увагу громадськості та Національного антикорупційного бюро України, що зміна групи прокурорів у кримінальному провадженні не впливає на проведення слідчих розшукових дій в рамках досудового розслідування кримінального провадження правоохоронним органом.
Більше того, виключно за результатом вивчення матеріалів кримінального провадження, з дотриманням вимог КПК та встановлених процесуальних строків, Генеральним прокурором було складено та підписано повідомлення про підозру чинному народному депутату, як ймовірному учаснику злочинної групи, що отримує неправомірну вигоду за використання покладених на нього законних повноважень та обов’язків народного депутата України. Надалі, за дорученням Генерального прокурора, 17 вересня 2020 року прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було повідомлено про підозру народному депутатові України.
Неможливо проігнорувати і той факт, що детективами НАБУ замість того, щоб надати всі наявні матеріали Генеральному прокурору для їх вивчення, в порушення вимог чинного законодавства було розголошено відео негласних слідчих розшукових дій з метою намагання здійснення тиску на Генерального прокурора за допомогою медіа-спільноти і громадських активістів та необґрунтованого звинувачення у прикритті ймовірних фігурантів кримінального провадження, що є порушенням гарантії незалежності прокурора у прийнятих ним рішеннях. Наголошуємо, що оцінка обґрунтованості підозри будь-якій людині на підставі декількох відеоматеріалів була б грубим порушенням основних конституційних засад.
Щодо екстрадиції бенефіціарного власника “ВіЕйБі Банку”, слід зазначити, що Офісом Генерального прокурора дійсно двічі повертались матеріали кримінального провадження до НАБУ. Окрім того, Офіс Генерального прокурора неодноразово звертався до НАБУ з проханням надати додаткові відомості та процесуальні рішення, виявлені та прийняті в межах кримінального провадження. Саме за ініціативи Генерального прокурора проводилась нарада з керівниками НАБУ та САП щодо наявних процесуальних порушень, які можуть поставити під загрозу кінцевий результат у вигляді законного кримінального переслідування підозрюваного.
Причинами відмов у направлені матеріалів до іноземної держави стала низка законних підстав:
• У липні 2020 року матеріали до НАБУ були повернуті у зв’язку із наявністю судового рішення від 5 червня 2020 року, відповідно до якого Офіс Генерального прокурора було зобов’язано скасувати постанову, яка дозволяла продовжувати досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. Тобто, на той час НАБУ мало намір ініціювати затримання підозрюваного у кримінальному провадженні, яке, з урахуванням положень п. 9-1, ч. 1 ст. 284 КПК України, підлягало закриттю, наслідком чого стало б порушення процесуальних прав учасників кримінального провадження. Оскільки в подальшому зазначене судове рішення було скасовано, відповідно така підстава відпала.
• Підставою для повернення матеріалів до НАБУ у листопаді 2020 року стало порушення норм національного та міжнародного законодавства під час прийняття органом досудового розслідування процесуального рішення у кримінальному провадженні, на підставі якого підозрюваного мали б позбавити волі. За наявності таких порушень, орган досудового розслідування надав би підозрюваному можливість фактично уникнути екстрадиції та звинувачувати всі державні органи в упередженому переслідуванні та порушенні прав, встановлених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, наслідком чого стала б дискредитація державних органів України та зниження рівня довіри громадськості до них.
Безумовно, після усунення НАБУ процесуальних порушень в матеріалах екстрадиційного запиту, Офіс Генерального прокурора готовий направити їх в порядку встановленому чинним національним та міжнародним законодавством до компетентних органів іноземної держави для затримання особи та її подальшої екстрадиції в Україну.
З приводу звинувачень Генерального прокурора у незміні прокурора у провадженні щодо формули “Роттердам+” слід зазначити, що протягом слідства жодними особами не висловлювалось сумнівів щодо його ефективності та не поставало питання необхідності заміни прокурора у провадженні, в тому числі і у зв’язку із його можливою зацікавленістю в унеможливленні публічного судового розгляду протиправних дій службових осіб НКРЕКП і представників групи компаній-бенефіціарів.
Однак, відразу після прийняття прокурором САП Віталієм Пономаренком, який відповідно до статті 36 КПК України та Закону України “Про прокуратуру” є самостійним у своїй процесуальній діяльності, рішення про закриття кримінального провадження виникла низка питань щодо ефективності слідства та нагальної потреби у заміні прокурора у провадженні.
Слід звернути увагу і на той факт, що 11 листопада 2020 року Вищим антикорупційним судом відмовлено у задоволенні заяви детективів НАБУ про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у вказаному кримінальному провадженні, а тому відсутні будь-які докази його можливої заангажованості. На даний час питання щодо необхідності заміни прокурора у цьому кримінальному провадженні вивчається та остаточне рішення буде прийнято після повної та всебічної перевірки усіх обставин справи.
При цьому, наразі вбачається, що НАБУ вчиняються спроби приховати неефективне досудове розслідування, перекладаючи звинувачення на прокурорів САП та Офіс Генерального прокурора, водночас намагаючись без наявності необхідних достатніх доказів та їх переконливості скерувати кримінальне провадження з обвинувальним актом до суду.
При цьому, у нашому розпорядженні лишаються лише 2 дні зі встановленого ст. 219 КПК України строку досудового розслідування.
А тому подібні закиди Національного антикорупційного бюро України на адресу Офісу Генерального прокурора можливо розцінити виключно як спробу публічної дискредитації, як керівника правоохоронного органу, так і його працівників, та зниження рівня довіри громадськості до них до критично низького шляхом маніпулювання фактами та безпідставними звинуваченнями.
Окрім того, спотворення Національним антикорупційним бюро реальних фактів може свідчити про намагання приховати неефективність здійснених досудових розслідувань та використання ЗМІ з метою тиску на Генерального прокурора для прийняття тих чи інших процесуальних рішень, що є порушенням чинного законодавства України та гарантій щодо самостійності та незалежності прокурора у здійсненні його діяльності.