19 травня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного
провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою
відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» (далі –
ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг»), приватного нотаріуса
Київського міського нотаріального округу, третя особа – реєстраційна служба
Головного управління юстиції у м. Києві (далі – реєстраційна служба ГУЮ
у м. Києві), про визнання протиправним та скасування рішення про державну
реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов’язання внести записи до державного
реєстру речових прав.
Суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду, посилаючись на положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1
двічі не з’явилася в судові засідання без поважних причин, заяви про розгляд
справи за її відсутності не подала, а неявка позивача перешкоджала вирішенню
спору по суті.
Апеляційний суд скасував цю ухвалу й передав справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду, зазначивши, що позивач повторно не з’явилася в підготовче, а не в судове засідання.
Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи
відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд
повідомляє учасників справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений
позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини
неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його
відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд наголосив, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного
аналізу норм права загалом.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (глава 3 розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (глава 6 вказаного розділу).
Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним
про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку,
якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його
нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв’язку з чим дія цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача
у підготовче засідання.
З урахуванням зазначених норм права суд апеляційної інстанції, встановивши, що закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність
підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у спірних правовідносинах.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі No 752/21845/19 (провадження No 61-2696св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97103804