АДВОКАТУРА, НОВИНИ

Діяльність адвоката та фінансовий моніторинг. Про поради та виклики адвокат Надія Тарасова

Про діяльність адвоката та фінансовий моніторинг: поради та виклики розповіла адвокат, сертифікований корпоративний секретар, комплаєнс-офіцер, медіатор, членкиня Центру правничої лінгвістики ВША НААУ Надія Тарасова під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками діяльність адвоката та фінансовий моніторинг, а саме:

  • 1. Як і коли фінансовий моніторинг з’явився в Україні.
  • 2. Об’єкт фінансового моніторингу.
  • 3. Три рівні фінансового моніторингу.
  • 4. Суб’єкти фінансового моніторингу.
  • 5. Договір про надання правничої допомоги.
  • 6. Ідентифікація, верифікація та належна перевірка клієнта.
  • 7. Ризики, які становлять клієнти.
  • 8. PEP – публічні діячі в системі фінансового моніторингу.
  • 9. Хто такі Електронні резиденти (е-резидент).
  • 10. Законодавство України про фінансовий моніторинг – що врахувати адвокатам.
  • 11. Взаємодія с банками.
  • 12. Робота в Е-Кабінеті системи фінансового моніторингу.
  • 13. Організації у сфері запобігання та протидії легалізації злочинних доходів.
  • 14. Європейська конвенція з прав людини: право на повагу до приватного і сімейного життя, житла і кореспонденції – вплив на адвокатів.

15. Корисні посилання для адвокатів.

У рамках характеристики фінансового моніторингу акцентовано на наступному:

1. Як і коли фінансовий моніторинг з’явився в Україні

Формування системи фінансового моніторингу в Україні відбувалося поетапно:

  • 2001 рік – Указ Президента України №1199 запровадив додаткові заходи щодо запобігання легалізації доходів та доручив створення спеціального органу.
  • 2002 рік:
    • Постанова КМУ №35 – утворено Державний департамент фінансового моніторингу;
    • Постанова №194 – затверджено положення про нього.
  • 2003 рік – перший спеціальний закон щодо протидії відмиванню доходів.
  • 2014 рік – розширення регулювання (додано фінансування тероризму).
  • 2019 рік – Закон №361-IX, який:
    • удосконалив законодавство;
    • узгодив його з міжнародними стандартами;
    • посилив контроль за фінансовими операціями;
    • спрямований на боротьбу з відмиванням коштів і збільшення податкових надходжень.

Важливу роль відіграли стандарти FATF (2012 рік), які передбачили створення фінансової розвідки та запровадили міжнародні вимоги.

2. Об’єкт фінансового моніторингу

Об’єктом фінансового моніторингу є:

  • дії з активами;
  • інформація про такі дії або події;
  • учасники фінансових операцій.

Активи включають:

  • кошти (у тому числі електронні гроші);
  • майно;
  • майнові та немайнові права.

Окремо виділяються активи, пов’язані з:

  • тероризмом;
  • фінансуванням тероризму;
  • розповсюдженням зброї масового знищення;
  • особами під санкціями або пов’язаними з ними.

Також об’єктом є:

  • порогові фінансові операції;
  • підозрілі фінансові операції.

3. Три рівні фінансового моніторингу

1) Мегарівень (міжнародний/національний).

Фінансовий моніторинг є ключовим елементом протидії:

  • легалізації злочинних доходів;
  • формуванню тіньових фінансових схем.

2) Макрорівень (державний).

Розглядається як комплекс заходів держави, що:

  • здійснюється всіма суб’єктами;
  • має системний і постійний характер;
  • спрямований на протидію відмиванню коштів.

3) Мікрорівень (рівень суб’єктів).

Це діяльність фінансових установ та інших суб’єктів, яка включає:

  • ідентифікацію операцій;
  • контроль за їх відповідністю законодавству;
  • застосування AML/CFT заходів.

4. Суб’єкти фінансового моніторингу

Державний фінансовий моніторинг:

  • Державна служба фінансового моніторингу;
  • НБУ;
  • Мін’юст;
  • Мінфін;
  • НКЦПФР;
  • Мінцифри.

Первинний фінансовий моніторинг:

До них належать:

  • адвокати, адвокатські бюро, об’єднання;
  • нотаріуси;
  • бухгалтери;
  • податкові консультанти;
  • суб’єкти юридичних послуг;
  • посередники у сфері нерухомості;
  • особи, що створюють або управляють юридичними особами.

Адвокати є СПФМ, якщо беруть участь у фінансових операціях клієнта (наприклад: купівля нерухомості, управління активами, створення юросіб).

5. Договір про надання правничої допомоги

Визначається Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і включає:

  • предмет договору;
  • повноваження адвоката;
  • гонорар та порядок оплати;
  • права та обов’язки сторін;
  • звітність;
  • застереження щодо результату;
  • антикорупційні застереження;
  • відповідальність;
  • форс-мажор;
  • конфіденційність;
  • строк дії.

Судова практика:

  • ВП ВС (05.12.2018) – ордер є достатнім підтвердженням повноважень;
  • ВС (16.07.2025) – адвокат не зобов’язаний перевіряти документи клієнта чи подавати договір.

6. Ідентифікація, верифікація та належна перевірка

Ідентифікація: встановлення особи шляхом отримання її даних.

Верифікація: перевірка достовірності цих даних.

Належна перевірка включає:

  • ідентифікацію та верифікацію;
  • встановлення кінцевого бенефіціара;
  • визначення мети відносин;
  • моніторинг операцій;
  • перевірку джерел коштів;
  • актуалізацію інформації.

7. Ризики, які становлять клієнти

Застосовується ризик-орієнтований підхід, який передбачає:

  • постійну оцінку ризиків;
  • формування ризик-профілю клієнта;
  • мінімізацію ризиків залежно від їх рівня.

Підозрілими є операції, якщо:

  • є обґрунтована підозра щодо їх злочинного походження;
  • вони пов’язані з фінансуванням тероризму.

8. PEP – публічні діячі

Це особи, які займають важливі державні посади:

  • президенти, прем’єри, міністри;
  • депутати;
  • судді, правоохоронці;
  • керівництво НБУ.

Категорії:

  • національні;
  • іноземні;
  • діячі міжнародних організацій.

Враховуються також члени сім’ї таких осіб.

9. Електронні резиденти

Е-резидент:

  • іноземець від 18 років;
  • не є податковим резидентом України;
  • має електронний підпис;
  • внесений до системи «Е-резидент».

Може:

  • зареєструвати ФОП дистанційно;
  • здійснювати ІТ-діяльність.

10. Законодавство для адвокатів

  • Закон №361-IX;
  • Порядок №322;
  • Порядок №850;
  • Інструкція №24;
  • акти Мін’юсту.

11. Взаємодія з банками

СПФМ повідомляють про:

  • операції від 400 тис. грн;
  • операції з PEP;
  • міжнародні перекази;
  • підозрілі операції;
  • розбіжності щодо КБВ.

12. Робота в Е-кабінеті

Передбачає:

  • подання інформації до Держфінмоніторингу;
  • реєстрацію;
  • облік операцій;
  • звітність.

13. Організації у сфері AML/CFT

  • FATF;
  • Держфінмоніторинг;
  • державні органи України.

14. ЄКПЛ і адвокати

Практика ЄСПЛ:

  • заборона надмірного формалізму;
  • забезпечення доступу до суду.

(справи: «Волчлі проти Франції», «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії»)

15. Корисні посилання

  • матеріали НААУ;
  • рекомендації щодо ризик-орієнтованого підходу;
  • типології Держфінмоніторингу;
  • методичні рекомендації Мін’юсту. 

РАУ РІШЕННЯ № 51 Про затвердження роз’яснення щодо деяких питань виконання обов’язків адвокатом як суб’єктом первинного фінансового моніторингу від 03.07.2021. 

Рішення від 25.07.2020 № VII-010/2020 щодо узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури відносно адвокатської таємниці. 

Сайт Державної служби фінансового моніторингу. 

Публікації з питань первинного фінансового моніторингу сайту ДСФМ.

Глобальний реєстр бенефіціарних власників.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: