18 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року у справі No1.380.2019.000616 (провадження NoК/9901/36623/19) за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, військової частини А0508 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
З 24 лютого 2016 року підполковник ОСОБА_1 перебував на посаді заступника командира військової частини А0508 з тилу – начальник тилу.
На підставі наказу командира військової частини А0508 No459 від 14 грудня 2018 року заступником командира військової частини А0508 з оперативної роботи – начальником командного пункту ОСОБА_6 проведено службове розслідування за фактом події за участю позивачв, за результатами проведення якого 17 грудня 2018 року складено акт.
Відповідно до викладених у акті проведення службового розслідування висновків 14 грудня 2018 року тимчасово виконуючий обов’язки (далі – ТВО) командира військової частини А0508 підполковник ОСОБА_2 надав позивачу час для підготовки до відрядження на атестаційну комісію оперативного командування «Захід», яку було призначено на 10 год 00 хв 15 грудня 2018 року.
В подальшому було встановлено, що підполковник ОСОБА_1 крім виконання заходів з підготовки до відрядження використав виділений йому час на власний розсуд, а саме: вживав алкогольні напої, керував особистим транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що призвело до вчинення ДТП із загибеллю цивільної особи, що відображено в повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, складеному старшим слідчим відділу Бродівського відділу Золочівського ВП ГУНП у Львівській області від 15 грудня 2018 року.
Наказом командира військової частини А0508 від 17 грудня 2018 року No266 «Про результати проведення службового розслідування про факт події за участю ОСОБА_1 наказано вважати завершеним розслідування та підготувати клопотання перед вищим командуванням, про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною «ж» статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України – «позбавлення військового звання».
Наказом начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних сил України від 17 січня 2019 року No26 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на заступника начальника центру з тилу-начальника тилу військової частини А0508 підполковника ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення – «позбавлення військового звання».
Наказом начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України генерала армії України від 15 лютого 2019 року No57 (пункт 22) заступника начальника центру з тилу – начальника тилу управління регіонального центру радіоелектронної розвідки «Захід» оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України звільнено з військової служби у запас за підпунктом «є» (у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку) і виключено зі списків особового складу Збройних Сил України з 17 січня 2019 року.
Наказом командира військової частини А0508 від 05 березня 2019 року No48 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.Вважаючи вищезазначені накази незаконними, протиправними, необґрунтованими, прийнятими з порушенням процедури та при неповному з’ясуванні всіх обставин справи, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Прийняттю рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Під час вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
Для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов’язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому, вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Дисциплінарний статут Збройних Сил України не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це, в свою чергу, наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Отже, враховуючи, що військова дисципліна ґрунтується, зокрема, на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов’язку, бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання та подальше звільнення його з військової служби у запас у зв’язку з вчиненням дисциплінарного проступку є обґрунтованими, оскільки в діях позивача наявний склад дисциплінарного правопорушення.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі No1.380.2019.000616 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94973787