Відбувся онлайн-форум «Інтелектуальна власність: потенціал відновлення України». Спікеркою правозастосовної сесії стала суддя судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ірина Колос.
Захід проведено Національною асоціацією адвокатів України за ініціативою Комітету з інтелектуальної власності спільно з Національною асоціацією патентних повірених України, Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності НАПрН України та Вищою школою адвокатури НААУ.
Про це повідомляє прес-служба Судової влади.
Доповідачка вказала щодо поновлення строків на касаційне оскарження у зв’язку з обставинами воєнного стану в країні, то за зверненням сторони причини пропуску строку КГС ВС переважно визнає поважними й поновлює пропущений скаржником процесуальний строк. На переконання Ірини Колос, такий підхід суддів КГС ВС (без необхідності доведення та оцінювання судом індивідуального впливу обставин воєнного стану на відповідного учасника справи) покликаний забезпечити доступ до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
«Водночас, що стосується поновлення чи продовження інших процесуальних строків (наприклад, строку на подання змін чи доповнень до касаційної скарги, відзиву тощо), то в моїй практиці такі клопотання не завжди задовольняються», – зауважила суддя. У цьому контексті вона наголосила на важливості правильного застосування частин 1, 2 ст. 119 ГПК України «Поновлення та продовження процесуальних строків», які адвокати або представники часто не враховують при підготовці заяв / клопотань та зверненні до Верховного Суду. Як приклад, під час подання касаційної скарги вони звертаються з клопотанням про продовження строків, а при поданні відзиву просять поновити строк. При цьому ст. 165 ГПК України передбачає, що відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим за 15 днів із дати вручення ухвали про відкриття провадження. І якщо у справах, які розглядаються у відкритих судових засіданнях, суд уточнювальними запитаннями представникам може виправити помилку й підвести сторону до заявлення клопотання відповідного змісту, то у справах письмового провадження така помилка може потягнути відмову в задоволенні заявленого клопотання.
Окремо спікерка зупинилася на клопотаннях про відкладення розгляду справи з посиланням на обставини введення воєнного стану. Так, коментуючи застосування п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, згідно з яким суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, вона зауважила, що до закінчення воєнного стану суд, можливо, не братиме до уваги повне й беззаперечне дотримання меж цього строку в умовах воєнного стану, але принцип розумності строків буде застосовано. Суддя КГС ВС також розкрила питання неявки в судове засідання, якщо повідомлено про її причини з посиланням на загальні обставини введення воєнного стану і ситуації в країні, та, зокрема, звернула увагу на необхідність зазначення індивідуального впливу воєнного стану на неявку відповідного учасника справи, що впливає на оцінку та визнання судом причин неявки поважними.