Детектив Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) 23 вересня 2026 року за дорученням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) повідомив про підозру колишньому голові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдану Юрійовичу Львову.
За версією слідства, у 2021–2022 роках Львов набув у власність нерухомість і земельні ділянки загальною вартістю близько 26 млн грн — житловий будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та чотири земельні ділянки, — які для приховування джерела походження коштів оформили на матір його колишньої підлеглої.
Львову та матері підлеглої повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена в особливо великому розмірі); самій підлеглій — за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (пособництво в легалізації).
Хто такий Богдан Львов
Львов, 1967 року народження, працював суддею з 1992 року, з липня 2004 року — суддею Верховного господарського суду України, у квітні 2014 року очолив цей суд, а в 2017 році, після реформи судової системи, був обраний заступником Голови Верховного Суду та головою новоствореного Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду — обидві посади він обіймав одночасно до 2022 року.
У вересні 2022 року журналістське розслідування проєкту “Схеми” (Радіо Свобода) оприлюднило дані про наявність у Львова громадянства Російської Федерації; Служба безпеки України цю інформацію підтвердила. Спроба зборів суддів Касаційного господарського суду 3 жовтня 2022 року достроково звільнити Львова з посади голови суду таємним голосуванням не набрала необхідних 22 голосів (за — 21, проти — 18). Попри це, наказом Голови Верховного Суду його було виключено зі штату суду. Львов оскаржив це рішення в адміністративному суді: 10 січня 2024 року Київський окружний адміністративний суд частково задовольнив його позов, визнав наказ про виключення зі штату протиправним і зобов’язав поновити Львова на посаді судді із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу; Верховний Суд оскаржив це рішення в апеляційному порядку. Остаточний результат цього окремого спору про поновлення на посаді судді в перевірених джерелах викладено суперечливо, тому потребує окремої звірки за текстами відповідних судових рішень; для цілей цього матеріалу істотно те, що всі перевірені джерела, включно з офіційним повідомленням НАБУ від 23 вересня 2026 року, називають Львова саме колишнім, а не чинним головою Касаційного господарського суду.
Це вже друге кримінальне провадження щодо Львова
Повідомлена 23 вересня 2026 року підозра в легалізації майна — не перше кримінальне провадження щодо Львова. За наявними даними, з липня 2025 року Львов перебував в ізоляторі тимчасового тримання Служби безпеки України в межах розслідування, яке медіа пов’язують зі справою про приватизацію нафтопродуктопроводу “Самара — Західний напрямок” (публічно відому як “труба Медведчука”) — окремим провадженням НАБУ і САП про заволодіння державною часткою цього трубопроводу, збитки за яким слідство оцінює приблизно в 1,4 млрд грн.
Вищий антикорупційний суд 20 жовтня 2025 року зменшив заставу для Львова більш ніж у 15 разів — з 302,8 млн грн до 20 млн грн; цю суму внесено 29 жовтня 2025 року, після чого Львова звільнено з-під варти. Це провадження і нова підозра в легалізації 26 млн грн, повідомлена в вересні 2026 року, — два окремі кримінальні провадження з різним предметом обвинувачення; текст повідомлення про нову підозру не містить посилань на матеріали справи про трубопровід, і поєднувати ці два епізоди як єдину схему підстав немає.
Суть нової підозри
За версією слідства, у 2021–2022 роках Львов набув активи на загальну суму близько 26 млн грн, проте замість оформлення їх на власне ім’я домовився з колишньою підлеглою про реєстрацію цього майна на її матір — крок, який слідство кваліфікує як спосіб приховати справжнє джерело походження коштів і справжнього власника майна.
Офіційне повідомлення НАБУ не розкриває, з якого саме злочину, за версією слідства, походять легалізовані кошти, — це не деталізовано в доступних джерелах і потребує перевірки за текстом самого повідомлення про підозру чи обвинувального акта, коли його буде складено. Кваліфікація дій трьох підозрюваних розрізняється відповідно до їхньої ролі: Львову і матері колишньої підлеглої, на яку оформлено майно, інкриміновано власне легалізацію (ч. 3 ст. 209 КК України) — тобто безпосередню участь у наданні правомірного вигляду володінню майном; підлеглій, яка, за версією слідства, виступала посередницею в оформленні майна на свою матір, інкриміновано пособництво в легалізації (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України) — форму співучасті з меншим ступенем безпосередньої участі.
Правова кваліфікація
Частина 3 статті 209 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за вчинення дій, спрямованих на надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпорядженню коштами чи іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації, якщо ці дії вчинені у особливо великому розмірі. Санкція цієї частини статті передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Частина 5 статті 27 КК України визначає пособника як особу, яка сприяла вчиненню кримінального правопорушення, зокрема наданням засобів чи усуненням перешкод, а також іншим наперед обіцяним сприянням приховуванню предмета злочину; санкція для пособника визначається в межах санкції статті Особливої частини, що передбачає відповідальність за основний склад злочину, з урахуванням ступеня фактичної участі особи в його вчиненні.
Що далі
Оскільки повідомлено лише про підозру, у справі ще належить пройти етапи досудового розслідування, можливого обрання запобіжного заходу для всіх трьох підозрюваних, складення обвинувального акта та судового розгляду по суті — на кожному з яких сторона захисту може надавати власні докази й заперечення, включно щодо джерела походження коштів, за версією слідства спрямованих на придбання майна. Відомостей про обрання запобіжного заходу будь-кому з трьох підозрюваних станом на момент підготовки матеріалу немає. Питання про остаточний статус окремого адміністративного спору Львова щодо поновлення на посаді судді залишається відкритим і не впливає на кримінально-правову оцінку в цьому провадженні.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Верховний Суд, не погоджуючись із рішенням КОАС відновити Львова на посаді, оскаржуватиме його в апеляційному порядку — попередній епізод багаторічного спору Львова про поновлення на посаді судді, який дає контекст для розуміння його нинішнього статусу “колишнього” голови суду.
- Суддя Лашевич взяв самовідвід у справі Львова — він залишатиметься у СІЗО СБУ до наступного засідання 6 серпня — епізод окремого, більш раннього кримінального провадження щодо Львова (справа про трубопровід), яке слід відрізняти від нової підозри в легалізації.
- СБУ не пояснила чому перевірка Богдана Львова у 2014 році не встановила наявності у судді російського паспорта, а також з якої причини було повідомлено суд про припинення перевірки — довша передісторія скандалу з громадянством, яка призвела до втрати Львовим посади голови суду.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.