Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду 13 жовтня 2026 року обрав колишньому голові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдану Львову запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 998,4 тис. грн у провадженні щодо легалізації майна.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просив визначити заставу в 10 млн грн і має намір оскаржити ухвалу в частині розміру застави, повідомила САП. Визначена сума відповідає 300 прожитковим мінімумам, тобто верхній межі звичайного розміру застави для особливо тяжких злочинів, установленої КПК.
Суд, отже, не погодився, що є виняткові підстави виходити за цю межу.
Суть підозри
23 вересня 2026 року Львову повідомили про підозру за ч. 3 ст. 209 КК (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі). За версією слідства, у 2021–2022 роках він набув будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та чотири земельні ділянки загальною вартістю близько 26 млн грн і, щоб приховати походження коштів і справжнього власника, оформив їх на матір підлеглої, яка фактично виконувала обов’язки його секретаря. Підозру в цьому епізоді отримали також мати і сама колишня підлегла. Кваліфікація є версією сторони обвинувачення, а не встановленим судом фактом.
Друге провадження з окремою заставою
Це вже друге кримінальне провадження щодо Львова. У першому, яке медіа пов’язують з приватизацією нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок», заставу з 302,8 млн грн поступово зменшили до 5 млн грн; останнє зменшення відбулося 2 вересня 2026 року. Після внесення застави в жовтні 2025 року Львова звільнили з-під варти.
Що це означає для захисту
Чинна норма. Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного і ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і не може бути завідомо непомірним для нього. Для особливо тяжкого злочину застава за загальним правилом становить від 80 до 300 прожиткових мінімумів, а більший розмір можливий лише у виняткових випадках, коли суд встановить, що звичайний розмір не здатен забезпечити виконання обов’язків (ч. 4, 5 ст. 182 КПК).
Аналітично. Рішення слідчого судді показує, що вихід за межі звичайного розміру застави не є автоматичним навіть у резонансних провадженнях. Сторона обвинувачення мала довести, чому 300 прожиткових мінімумів недостатньо, а суд цих доводів не прийняв. Для оцінки також важливо, що Львов уже майже рік перебуває під заставою в іншій справі, і публічних повідомлень про порушення ним її умов немає. Апеляційна палата ВАКС, розглядаючи скаргу прокурора, має перевіряти саме наявність виняткових обставин, а не лише суму інкримінованого майна. Історія першого провадження, де заставу довелося зменшити більш ніж у 60 разів, свідчить, що завищені початкові суми згодом не витримують судової перевірки.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Ексголові КГС ВС Богдану Львову повідомили про другу підозру — легалізацію 26 млн грн — зміст підозри, у межах якої обрано запобіжний захід.
- Богдану Львову, який вже вийшов під заставу в одній справі, ВАКС 30 вересня обиратиме запобіжний захід в іншому провадженні — як змінювалася застава в першому провадженні.
- Застава як покарання до вироку: три резонансні справи і системна проблема, яку ЄСПЛ вже давно визнав порушенням — чому завищені застави не відповідають КПК і практиці ЄСПЛ.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.