Правозастосовна практика ВС не дає підстав сподіватися отримати об’єктивну оцінку «санкцій по п’ятницях».
Про це заявив Олексій Калінніков, адвокат, старший партнер АО «Могильницький та партнери» в інтерв’ю Закон і Бізнес.
Так, на початковому етапі оскарження санкцій у судовій практиці взагалі була відсутня єдність у визначенні, що підлягає
оскарженню — указ Президента чи рішення РНБО. Це нагадувало розв’язання причинно-наслідкової дилеми, що є первинним — яйце чи курка.
ВС зайняв позицію, що перевірка підстав для введення санкцій не є предметом судового розгляду. Це свідчення відсутності механізму судового контролю за законністю рішень про застосування санкцій, тобто про відсутність ефективних засобів юридичного захисту, що є порушенням ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, зважаючи на ситуацію в КС та суспільний резонанс, питання конституційності санкцій у найближчому майбутньому не має шансів на вирішення. А тому єдиною надією дістати захист прав і законних інтересів особами, стосовно яких застосовано санкції, є Європейський суд з прав людини, який, на жаль, розглядає справи дуже тривалий час.
Враховуючи те, що факт грубого порушення прав при застосуванні санкцій до українських громадян є настільки очевидним, дивує мовчання з цього приводу таких визнаних авторитетів з теорії верховенства права, як Сергій Головатий.