12 січня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати
Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного
провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення
додаткового строку для прийняття спадщини.
У справі, що переглядалася, ухвалою суду першої інстанції закрито підготовче
провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 26 травня
2022 року на 12:00 год. При цьому судові повістки-повідомлення у передбаченому статтями 128, 130 ЦПК України порядку про призначення судового засідання на 26 травня 2022 року учасникам справи не надсилалися.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги представника позивача про неповідомлення позивача судом першої інстанції про призначення розгляду
справи на 26 травня 2022 року, апеляційний суд вважав, що оскільки позивач просив проводити розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи, то суд першої інстанції здійснив розгляд справи з дотриманням норм процесуального права на підставі наявних у суду матеріалів без виклику сторін.
Колегія суддів Верховного Суду не погодилася з такими висновками апеляційного суду, скасувала постанову суду апеляційної інстанції та направила справу на новий апеляційний розгляд з огляду на таке.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його
відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, відповідно
до частини першої статті 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті, крім визначених цією статтею випадків. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини другої цієї статті, якщо суд визнає потрібним, аби сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення, суд відкладає розгляд справи.
Аналіз змісту та практики застосування наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що умова належності повідомлення учасника справи
про дату, час і місце розгляду його справи у визначеному ЦПК України порядку є обов’язковою для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного
розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених,
невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Апеляційний суд помилково вважав, що оскільки позивач просив проводити
розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи, то суд першої
інстанції здійснив розгляд справи з дотриманням норм процесуального права на підставі наявних у суду матеріалів без виклику сторін.
Верховний Суд вважав, що, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам позивача про його
необізнаність щодо призначення розгляду справи на 26 травня 2022 року (дата
ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції) та не звернув уваги на те,
що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України такі обставини визначені
як обов’язкова підстава для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
З огляду на допущені судом апеляційної інстанції порушення пункту 3 частини
третьої статті 376 ЦПК України Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду, оскільки справу в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1, який належним чином не повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, й обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі No 606/2459/21 (провадження No 61-11247св22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/108422613.